chrome firefox opera safari iexplorer

Слідство розглядає три версії нападу на журналістку Чорновіл

25 грудня 2013 о 14:40

Серед версій, які розглядаються слідством, щодо побиття журналістки Тетяни Чорновіл, є її професійна діяльність, скоєння ДТП та вчинення провокацій з боку певних осіб.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на брифінгу журналістам повідомив заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олег Татаров.

“Слідством опрацьовуються декілька версій. Ми не відкидаємо версій професійної діяльності Тетяни Чорновіл, можливого скоєння ДТП і провокації з боку певних осіб”, — сказав Татаров.

Він зазначив, що через втручання у роботу слідчих на місці пригоди, відразу не було можливості зібрати речові докази, які могли залишитись. Тому було прийнято рішення про повторний огляд місця, де відбулось побиття Чорновіл і зараз там перебувають слідчо-оперативні групи, криміналістична лабораторія, щоб виявити та вилучити можливі частки біологічного матеріалу, сліди іншого автомобіля і, можливо, його деякі фрагменти, які мали залишитись після зіткнення з автомобілем журналістки.

Відповідаючи на запитання, чи враховуються слідством остання публікація журналістки про маєток під Києвом міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, Татаров сказав: “Провокаційні питання не треба задавати. Відпрацьовуються всі версії... Матеріали Чорновіл ми зараз враховуємо”.

При цьому він запевнив, що розслідування буде здійснюватися об'єктивно. До нього залучені найкращі працівники, які працюватимуть цілодобово. А також Татаров висловив сподівання, що слідство отримає відеореєстратор з автомобіля Чорновіл та записи з нього, щоб чітко сказати чи не міститься в записах монтаж і щоб відтворити повну картину пригоди та що їй передувало.

Водночас, за словами Татарова, також будуть вилучені інші відеозаписи з відеокамер, які, можливо, знаходились по шляху проїзду автомобіля Чорновіл, та встановлюватимуться та опитуватимуться можливі свідки. У контексті цього, Татаров звернувся до всіх громадян, яким щось відомо про скоєння цього злочину, звертатися до кол-центру МВС, який працює в цілодобовому режимі.

Як повідомлялося, журналістку, активістку Євромайдану Тетяну Чорновіл жорстоко побили невідомі в ніч на 25 грудня на Бориспільській трасі неподалік від Києва. За попередніми даними міліції, Чорновіл їхала у власному авто, коли її раптово «підрізав» невідомий автомобіль, з якого вийшло кілька чоловіків.

Невідомі витягли Чорновіл з-за керма, жорстоко побили, а потім кинули у придорожній кювет. За даними Об’єднаної опозиції «Батьківщина», зараз журналістка перебуває у реанімації і потребує як мінімум трьох складних операцій.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути