chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні – Всесвітній день усмішки

03 жовтня 2014 о 10:19

Щороку у першу п’ятницю жовтня відзначають Всесвітній день усмішки.

State Mutual Life Assurance Company of America звернулась з проханням до художника Гарві Белла (англ. Harvey Ball) придумати який-небудь яскравий символ – візитну картку компанії. Буквально за десять хвилин Гарві придумав і намалював так званий смайлик. Сталося це у 1963 році. Замовники прийняли роботу, заплатили Беллу півсотні доларів, виготовили значки з усміхненим обличчям і роздали всьому персоналу компанії. Успіх такої «візитки» перевершив всі очікування. Клієнти компанії були в захваті від нововведення – буквально через кілька місяців було випущено більше десяти тисяч значків.

За даними Вікіпедії, зовсім скоро миле обличчя з усмішкою почало з’являтися на футболках, бейсболках, конвертах, листівках, сірникових коробках. Навіть поштове відомство США випустило марку з цим символом.

Белл вірив, що створений ним смайл давно перестав бути комерційним символом, а став інтернаціональним символом гарного настрою і усмішки. Тоді він вирішив створити Всесвітній день усмішки, який із 1999 року відзначають у першу п’ятницю жовтня.

Девізом свята стала фраза: «Зроби добру справу. Допоможи хоча б одній людині усміхнутися».

Офіційним спонсором Всесвітнього дня усмішки із 2001 року є створена після смерті Гарві Белла організація – World Smile Foundation.

Джерело: ZIK
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути