chrome firefox opera safari iexplorer

Дві тисячі пам’яток Києва – без статусу

11 листопада 2014 о 12:03

Кілька днів тому заступник голови КМДА Ганна Старостенко заявила, що орієнтовно 1300 пам’яток архітектури у Києві потребують реєстрації у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Ще така ж сама кількість нещодавно виявлених споруд потребує реєстрації та присвоєння їм пам’яткоохоронного статусу.

Експерти, які турбуються про збереження історичного комплексу Києва, такій новині радіють, оскільки внесення споруди до Державного реєстру — це хоч і невелика, та все ж гарантія, що її не чіпатимуть забудовники.

Наслідки відсутності у цьому переліку вже відчув на собі замок Барона на вулиці Ярославів Вал, 1. Коли прокуратура міста Києва звернулась до судової інстанції, щоб повернути його у комунальну власність і таким чином вберегти від знищення, то суд чомусь виніс рішення, що будинок — ніяка не пам’ятка, бо до реєстру він не входить, тому робити з ним можна все, що завгодно. Після розпаду Радянського Союзу старий перелік пам’яток в Україні так ніхто і не оновив, тому зараз чимало важливих історичних та архітектурних споруд не мають свого статусу лише через те, що їх не вписано у державний реєстр. І саме вони ризикують потрапити під реконструкцію, збільшення поверховості, чого закон із пам’ятками робити не дозволяє.

— Цей юридичний казус створює такий прецедент, коли всі невизнані пам’ятки суд може визнати непам’ятками, якщо не внесли їх до нового реєстру. У найгіршому варіанті це означає, що цей будинок можна зносити: недобросовісний власник, який викупив це приміщення, доводить його до розрухи, не проводить реставрацію, пам’ятка руйнується, потім кажуть, що реставрувати його вже не можна. Якщо пам’ятка у реєстрі, то вона все-таки перебуває під охороною держави. А так нею можна розпоряджатись на свій розсуд. А сама процедура внесення до реєстру не така вже і складна, та іноді вона штучно ускладнюється. Приміром, є будинок у центрі міста, що не внесено до реєстру, і забудовнику вигідно, щоб його до цього списку і не вносили, він готовий домовитись про це з відповідними органами, — коментує Ірина НІКІФОРОВА, член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Оновити Державний реєстр нерухомих пам’яток — це завдання Міністерства культури. І як запевняють експерти, зараз цим у відомстві активно займаються. За словами Ганни Старостенко, у Києві кілька пам’яток вже отримали повторний пам’яткоохоронний статус. Це Гостинний двір, будинок Сошенка, що знаходиться у Пущі-Водиці, та велотрек на вулиці Б. Хмельницького. На черзі — ще понад дві тисячі об’єктів.

Інна ЛИХОВИД, «День»

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути