chrome firefox opera safari iexplorer

Дві тисячі пам’яток Києва – без статусу

11 листопада 2014 о 12:03

Кілька днів тому заступник голови КМДА Ганна Старостенко заявила, що орієнтовно 1300 пам’яток архітектури у Києві потребують реєстрації у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Ще така ж сама кількість нещодавно виявлених споруд потребує реєстрації та присвоєння їм пам’яткоохоронного статусу.

Експерти, які турбуються про збереження історичного комплексу Києва, такій новині радіють, оскільки внесення споруди до Державного реєстру — це хоч і невелика, та все ж гарантія, що її не чіпатимуть забудовники.

Наслідки відсутності у цьому переліку вже відчув на собі замок Барона на вулиці Ярославів Вал, 1. Коли прокуратура міста Києва звернулась до судової інстанції, щоб повернути його у комунальну власність і таким чином вберегти від знищення, то суд чомусь виніс рішення, що будинок — ніяка не пам’ятка, бо до реєстру він не входить, тому робити з ним можна все, що завгодно. Після розпаду Радянського Союзу старий перелік пам’яток в Україні так ніхто і не оновив, тому зараз чимало важливих історичних та архітектурних споруд не мають свого статусу лише через те, що їх не вписано у державний реєстр. І саме вони ризикують потрапити під реконструкцію, збільшення поверховості, чого закон із пам’ятками робити не дозволяє.

— Цей юридичний казус створює такий прецедент, коли всі невизнані пам’ятки суд може визнати непам’ятками, якщо не внесли їх до нового реєстру. У найгіршому варіанті це означає, що цей будинок можна зносити: недобросовісний власник, який викупив це приміщення, доводить його до розрухи, не проводить реставрацію, пам’ятка руйнується, потім кажуть, що реставрувати його вже не можна. Якщо пам’ятка у реєстрі, то вона все-таки перебуває під охороною держави. А так нею можна розпоряджатись на свій розсуд. А сама процедура внесення до реєстру не така вже і складна, та іноді вона штучно ускладнюється. Приміром, є будинок у центрі міста, що не внесено до реєстру, і забудовнику вигідно, щоб його до цього списку і не вносили, він готовий домовитись про це з відповідними органами, — коментує Ірина НІКІФОРОВА, член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Оновити Державний реєстр нерухомих пам’яток — це завдання Міністерства культури. І як запевняють експерти, зараз цим у відомстві активно займаються. За словами Ганни Старостенко, у Києві кілька пам’яток вже отримали повторний пам’яткоохоронний статус. Це Гостинний двір, будинок Сошенка, що знаходиться у Пущі-Водиці, та велотрек на вулиці Б. Хмельницького. На черзі — ще понад дві тисячі об’єктів.

Інна ЛИХОВИД, «День»

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі