chrome firefox opera safari iexplorer

Дві тисячі пам’яток Києва – без статусу

11 листопада 2014 о 12:03

Кілька днів тому заступник голови КМДА Ганна Старостенко заявила, що орієнтовно 1300 пам’яток архітектури у Києві потребують реєстрації у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Ще така ж сама кількість нещодавно виявлених споруд потребує реєстрації та присвоєння їм пам’яткоохоронного статусу.

Експерти, які турбуються про збереження історичного комплексу Києва, такій новині радіють, оскільки внесення споруди до Державного реєстру — це хоч і невелика, та все ж гарантія, що її не чіпатимуть забудовники.

Наслідки відсутності у цьому переліку вже відчув на собі замок Барона на вулиці Ярославів Вал, 1. Коли прокуратура міста Києва звернулась до судової інстанції, щоб повернути його у комунальну власність і таким чином вберегти від знищення, то суд чомусь виніс рішення, що будинок — ніяка не пам’ятка, бо до реєстру він не входить, тому робити з ним можна все, що завгодно. Після розпаду Радянського Союзу старий перелік пам’яток в Україні так ніхто і не оновив, тому зараз чимало важливих історичних та архітектурних споруд не мають свого статусу лише через те, що їх не вписано у державний реєстр. І саме вони ризикують потрапити під реконструкцію, збільшення поверховості, чого закон із пам’ятками робити не дозволяє.

— Цей юридичний казус створює такий прецедент, коли всі невизнані пам’ятки суд може визнати непам’ятками, якщо не внесли їх до нового реєстру. У найгіршому варіанті це означає, що цей будинок можна зносити: недобросовісний власник, який викупив це приміщення, доводить його до розрухи, не проводить реставрацію, пам’ятка руйнується, потім кажуть, що реставрувати його вже не можна. Якщо пам’ятка у реєстрі, то вона все-таки перебуває під охороною держави. А так нею можна розпоряджатись на свій розсуд. А сама процедура внесення до реєстру не така вже і складна, та іноді вона штучно ускладнюється. Приміром, є будинок у центрі міста, що не внесено до реєстру, і забудовнику вигідно, щоб його до цього списку і не вносили, він готовий домовитись про це з відповідними органами, — коментує Ірина НІКІФОРОВА, член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Оновити Державний реєстр нерухомих пам’яток — це завдання Міністерства культури. І як запевняють експерти, зараз цим у відомстві активно займаються. За словами Ганни Старостенко, у Києві кілька пам’яток вже отримали повторний пам’яткоохоронний статус. Це Гостинний двір, будинок Сошенка, що знаходиться у Пущі-Водиці, та велотрек на вулиці Б. Хмельницького. На черзі — ще понад дві тисячі об’єктів.

Інна ЛИХОВИД, «День»

16 вересня

Інші дати
Народився Петро Масоха
(1904, с. Первомайське Черкаської області - 1991) - український актор театру та кіно. Грав у фільмах "Є такий хлопець" (Костромін), "Вершники" (Іван Половець), "Земля" (Хома),  "Іван" (Іван).
Розгорнути
Народився Петро Борзяк
(1903 - 2000) – український фізик, вчений. Автор комплексних досліджень фізичної природи різних фотокатодів. В 1951 відкрив екситонне поглинання світла напівпровідниковими стибій-цезійовими та олов'яно-цезійовими плівками і пов'язану з цим фотоелектронну емісію.
Розгорнути
1658 – гетьманом Іваном Виговським укладено Гадяцький договір
Іван Виговський (? – 1664) – гетьман Війська Запорзіького (1657 – 1659), Київський воєвода (1659 – 1664). Гадяцький договір – угода, укладена біля міста Гадяч за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Угода передбачала входження Гетьманщини до складу федеративної Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена Польщі і Литви.
Розгорнути