chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві пропонують назвати вулицю іменем Євгена Сверстюка

11 грудня 2014 о 14:52

Український інститут національної пам’яті звернувся з листом до київського міського голови Віталія Кличка, у якому закликає назвати вулицю, на якій мешкав Євген Сверстюк, його іменем.

Зараз вулиця, на якій жив та писав Євген Сверстюк, простягається від Броварського проспекту до бульвару Верховної Ради у житловому масиві Лівобережний, і називається іменем співробітниці НКВД, радянської льотчиці Марини Раскової, зазначається у повідомленні прес-служби інституту.

«Український інститут національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади, який в Кабінеті Міністрів України відповідає за відновлення історичної пам’яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві – скерував лист з ініціативою присвоєння вулиці М. Раскової імені видатного українського філософа, дисидента Євгена Сверстюка до міського голови Києва», — йдеться у повідомленні.

«Світлої пам’яті Євген Сверстюк належить до тієї когорти громадян, без яких важко уявити сучасну Україну, її культурну та інтелектуальну спадщину, врешті – культурну мапу Європи ХХ століття. Він заслужив на те, щоб його іменем назвали вулицю в столиці, – каже голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Тим паче, вулиця, на якій він жив, не має для Києва історичної ваги: Марина Раскова не мала жодного відношення до України, була уповноваженим особливого відділу НКВД та членом ВКП(б)».

Нагадаємо, Євген Сверстюк відійшов у вічність 1 грудня цього року.

Джерело: День
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути