chrome firefox opera safari iexplorer

Академік розповів, як зробити українську науку успішною та ефективною

05 лютого 2015 о 14:02

Для того щоб зберегти вітчизняну науку, і щоб вона могла нормально розвиватися, необхідно зробити деякі непопулярні заходи. Про це в інтерв'ю DT.UA сказав віце-президент Центру нових технологій, академік УАН Давид Статников.

По-перше, на думку вченого,НАНУ та її наукову структуру, більше того, підвищити її роль як головного наукового стратега і виконавця наукових досліджень. При цьому академія повинна оптимізувати свою внутрішню інфраструктуру, звільнитися від неефективних, а то й просто зайвих установ, зберігши все найбільш ефективне й перспективне.

По-друге, потрібно скоротити до розумного мінімуму: а) держапарат (агентства, комісії тощо), який управляє наукою; б) кількість державних вишів; в) неефективну галузеву науку, зберігши при цьому найкращі наукові лабораторії та науково-виробничі структури, закріпивши за ними цільові прикладні розробки. У галузевій науці скорочення — захід тимчасовий, для відновлення її ролі в економіці.

По-третє, Статников пропонує об'єднати з НАНУ решту національних академій, ліквідувавши неефективні/непотрібні наукові установи, або перевести їх у статус громадських. Як було до 1992-го. МОН переформатувати в Міністерство освіти, тобто скасувати департамент управління наукою як радянський анахронізм.

По-четверте, рекомендувати НАНУ скоротити гуманітарні дослідження, які не мають стратегічного значення для країни. Корисні для розвитку дослідження можна перевести у відомства, університети й інші, недержавні, наукові центри, переконаний академік.

По-п'яте, потрібно нерухомість, землі, які передано в користування НАНУ й іншим науковим організаціям довічно, але не мають безпосереднього стосунку до науки, задіяти в комерційній сфері (продати, здати в довгострокову оренду) через Фонд держмайна на умовах збереження коштів, отриманих від продажу або оренди, для фінансування науки.

По-шосте, пропонується створити Національну раду з питань науки і технологій (абсолютно незалежний орган), Національний реєстр наукових досліджень, Державний фонд фінансування фундаментальних і прикладних досліджень. Цей фонд може бути накопичувальним. У ньому слід передбачити: а) бюджетне фінансування досліджень, включених до держреєстру; б) базове (не конкурсне) фінансування деяких фундаментальних досліджень, рекомендованих Нацрадою і НАНУ; в) фінансову підтримку організацій, які впроваджують в економіку нові технології.

Основним принципом фінансування наукових досліджень має бути конкурс і замовлення (крім деяких фундаментальних досліджень) через реєстр і фонд.

По-сьоме, потрібно значно підвищити оплату праці науковців і створити ефективну систему стимулювання молоді для залучення її в науку (контракт, зарплата, житло).

Останній пункт особливо важливий для того, щоб залучити в науку студентську молодь, талановитих дослідників, які сьогодні не бачать себе в українській науці, зазначив Статников.

«Перелік наших пропозицій стосовно реформи цим не вичерпується. Ми беремо активну участь у роботі групи з питань реформи наукової сфери. Маючи великий досвід роботи в різних країнах світу, а також у системі НАН України, наважуся припустити, що напрацювання і пропозиції мої, а також моїх молодих колег можуть стати корисними для того, щоб українська наука отримала поштовх для розвитку і стала своєрідним локомотивом для економіки», — зазначив академік.

Він упевнений, що реформу можна провести «досить швидко, але поетапно». «Ми пропонуємо зробити це в три етапи (їх детально пророблено), кожен з яких може зайняти не більше місяця. На першому етапі важливо створити Національну наукову раду, Державний реєстр фундаментальних і прикладних досліджень і Державний фонд фінансування досліджень. А далі, як казав великий Амосов, усе перейде в площину саморегуляції», — сказав Статников.

Детальніше читайте в інтерв'ю Лідії Суржик з Давидом Статниковим «Реформа науки: бігцем сходами вгору».

Джерело: dt.ua
Розділи: Новини освіти

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути