chrome firefox opera safari iexplorer

«Херсонес Таврійський» може позбутися статусу пам’ятки світового значення, а Бахчисарайський палац — так його і не отримати

18 лютого 2015 о 10:27

Із безпрецедентним проханням внести знаменитий заповідник «Херсонес Таврійський» до «чорного списку» ЮНЕСКО звернулося до керівництва організації Міністерство культури України, чиїми багаторічними зусиллями рівно два роки тому «Херсонес Таврійський» і потрапив до Списку культурних пам’яток світового значення.

Своє рішення Міністерство аргументувало тим, що наразі достеменно не володіє інформацією про реальний стан заповідника, позаяк через анексію півострова немає до нього доступу. Ініціативу Міністерства культури підтримало вітчизняне МЗС, яке вже заявило про намір поставити питання руба на черговій літній сесії ЮНЕСКО у Бонні, пише Україна молода.

А ситуація навколо «Херсонеса Таврійського», точніше — перспектив подальшого фінансування його охорони й зберігання, склалася досить незрозуміла. Не так давно постановою «уряду» Севастополя заповідник було позбавлено самостійності й одноосібно включено до новоствореного «Об’єднаного музею-заповідника історії Севастополя». З цього приводу колектив національного заповідника пригрозив, що звернеться з листом до президента Путіна (той, як відомо, вважає Херсонес «сакральним» місцем для росіян), аби повернути знаному об’єкту статус-кво.

Не побачать цьогоріч у Списку ЮНЕСКО і Бахчисарайський культурно-історичний заповідник разом із Ханським палацом і печерним містом Чуфут-Кале, хоча ця знакова для бахчисарайців і всіх кримчан подія знову з подачі української сторони мала відбутись ще торік. Про це на нещодавній прес-конференції повідомила генеральний директор заповідника Ельміра Аблялімова.

«Ми направили звернення в російське представництво ЮНЕСКО, яке відповіло нам, що на сьогоднішній день це питання розглянуто бути не може», — констатувала вона. За словами Аблялімової, фінансування заповідника у 2015 році має перебрати на себе бюджет Криму, проте документального підтвердження цього вона досі не бачила, були лише усні обіцянки очільників. Нагальне ж питання для заповідника — термінові відновні роботи на аварійному другому поверсі резиденції кримських ханів — теж поки лишається відкритим.

А ТИМ ЧАСОМ...

Як повідомляють «Крим. Реалії», російський президент Володимир Путін 13 лютого підписав закон, що спрощує порядок включення пам’яток на території анексованого Криму до переліку культурної спадщини Росії. Як сказано в документі, всі кримські пам’ятники протягом року повинні бути віднесені урядом до об’єктів культурної спадщини федерального, регіонального або місцевого значення. До слова, їх на півострові налічується близько чотирьох тисяч. Далі їх мають зареєструвати в Єдиному держреєстрі об’єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути