chrome firefox opera safari iexplorer

Шахраї вигадали спосіб заробляння на мобілізації

17 лютого 2015 о 12:12

В одному із сіл Жовківського району біля будинку зупинився автомобіль синього кольору. З нього вийшли два чоловіки у камуфляжі. Впевнено постукали в двері, а коли господиня відчинила, в ультимативній формі наказали, щоб до них вийшов господар обійстя. Бо йому, мовляв, мають вручити повістку з військкомату.

Військовозобов’язаного того дня не було вдома. Можливо, зловмисники, які представилися працівниками військкомату, добре про це знали. Бо почали одразу “вантажити” родичів військовозобов’язаного переліком статей Кримінального кодексу, які передбачають покарання за ухилення від мобілізації. Коли у переляканої дружини військовозобов’язаного на очах з’явилися сльози, “працівники військкомату” подобрішали. “Ми забудемо про вашого чоловіка, — сказали, — якщо заплатите тисячу доларів”. Звісно, селянська родина стільки “зелені” не мала. Отож розплатилася сотнею доларів та золотими виробами. Пізніше стало відомо, що візитери жодного відношення до військкомату не мали.

Щоб не потрапити на гачок шахраїв, порадили в регіональному медіа-центрі Міноборони, громадяни мають уважніше ставитися до незнайомців у формі та обов’язково вимагати у них показати посвідчення. Слід знати, що повістка з військкомату вручається лише особисто в руки військовозобов’язаного - представником військкомату, ЖЕКу чи сільради.

Військово­зобов’язаний натомість має повернути особі, яка вручила повістку, корінець від неї зі своїм підписом.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути