chrome firefox opera safari iexplorer

Живопис болгарського художника Івана Стоянова представили в кіровоградському музеї

06 травня 2015 о 11:05

Іван Стоянов, відомий у Болгарії художник, народився 1961 рокув  м. Нова Загора в Республіці Болгарія. Закінчив факультет мистецтв  університету Єпископа Костянтина Преславського в місті Шумені. З 1986 року є активним учасником національних і міжнародних художніх виставок. Провів 33 персональні виставки у Болгарії та за кордоном.

Мистецькі твори майстра знаходяться у  громадських та приватних колекціях Болгарії, України, Латвії, Білорусії, Росії, Китаю, Японії, Португалії, Франції, Іспанії.

Протягом останніх років з творчістю І. Стоянова мали можливість познайомитися мешканці Києва, Чернігова, Одеси, Львова, Луцька,  Івана-Франківська, Дніпропетровська, Дніпродзержинська  та інших міст нашої держави. Знайомі з нею і кіровоградці.

Так у квітні 2013 року у відділі  обласного художнього музею – картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» відбулося відкриття виставки творів болгарського художника Івана Стоянова. Виставка презентувала графічні твори художника, в яких була переосмислена традиційна українська орнаментика з використанням червоного та чорного кольорів.

На виставці було представлено більше 20 графічних малюнків, створених у авторській художній техніці, що поєднує колаж і зображення символічних знаків, виконаних тушшю та темперою. Основою для графічних малюнків стали знаки-символи, що використовуються в техніці вишивки, гончарства та інших промислах болгарським народом.

Проведення виставки стало можливим завдяки підтримці Кіровоградської обласної громадської організації «Об’єднання болгар «НАШИТЕ ХОРА» і стало поштовхом до більш тісного знайомства з художником Іваном Стояновим.

Декілька років дружні стосунки поєднують болгарського художника з Музеєм гетьманства (м. Київ). У квітні цього року Музей гетьманства  разом з посольством республіки Болгарія в Україні провів виставку творів митця під назвою «Літо в Україні». Тут були представлені 30 яскравих творів, виконаних у техніці темперного живопису із застосуванням колажу, близьких за стилем до тих, які представлені на виставці в Кіровоградському обласному художньому музеї.

В експозиції, що відкрилась в стінах обласного художнього музею представлені живописні твори Івана Стоянова. Вони також створювались під враженням від українського народного мистецтва. Представлені живописні полотна невеликого розміру, вражають яскравістю кольорів.

Як і на виставці 2013 року роботи не мають назв, що надає можливість відвідувачам тлумачити їх на власний розсуд. За допомогою уяви глядачів на цих полотнах оживають образи рослин і тварин, знаки.

Приємним сюрпризом для гостей виставки стали роботи майстра театрального костюму Земфіри Штирьової, представниці Кіровоградської обласної громадської організації «Об’єднання болгар «НАШИТЕ ХОРА», що були представлені на відкритті виставки разом з живописними творами митця. Ці твори доповнили експозицію та внесли неповторний національний колорит, з’єднавши традиції народного болгарського мистецтва, його орнаментику з їх сучасним переосмисленням у полотнах Івана Стоянова.

Художник зробив вагомий подарунок для музейної колекції та надав можливість обрати співробітникам на власний розсуд 15 робіт з 30-ти представлених в експозиції для поповнення фондового зібрання музею.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути