Українська земля народила чимало геніїв. Та часто траплялося так, що вирощувала їх талант чужина. З їх творчістю знайомі фахівці мистецтва, та для широкого загалу вони залишаються невідомими. Визнані світом, та маловідомі на батьківщині, ці митці сьогодні заслуговують на те, щоб їх імена знав кожен українець.
Представляємо вам 10 українських художників кінця ХІХ – початку ХХ століть, творами яких захоплювались у всьому світі.
Олександр Мурашко
Картини цього художника закуповували для приватних колекцій королівські родини, а його приватні виставки проходили у Берліні, Кьольні, Дюсельдорфі та Венеції. У Німеччині його цінували найперше як портретиста. Європа вчасно визнала унікальний імпресіонізм українського художника, не гірший від Клода Моне, чи Поля Сезанна.
Адже Олександр Мурашко мав власний унікальний стиль, не схожий на жоден інший із представлених у мистецькій Європі. Одним із його авторських прийомів були яскраві кольори. Живучи і працюючи в Києві, він долучився до заснування Української Академії Мистецтва.
На 44 році життя, повний нових ідей та творчих планів, Олександр Мурашко трагічно загинув. Його знайшли замордованим більшовицькою міліцією. То були страшні 1920-ті роки, коли жертвами московських катів (які мали конкретну мету винищення української інтелігенції) один за одним ставали визначні громадські, культурні діячі.
Марія Башкирцева
Твори видатної української художниці зараз зберігаються у музеях багатьох країн світу. А у Ніцці (Франція) є навіть окремий зал, де представлено її картини. Цікаво, що у Люксембурзькому палаці в Парижі біля символічної скульптури «Безсмертя», де викарбувані імена видатних французьких діячів, є наша Марія Башкирцева. Чим полтавка заслужила таку честь у закордонної спільноти?
Переїхавши у молодому віці у Францію, починає опановувати художню майстерню в Парижі. Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.
Світ картин Башкирцевої – це світ паризького передмістя, світ служанок, працівниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, як от Люксембурський, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни. Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в України, хоч завжди цього прагнула.
Никифор з Криниці
Український художник-примітивіст, який мав принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Як художника Никифора (українець-лемко) світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Леона Марселя експонувалася його виставка з 200 малюнків. Провідними темами його робіт була біблійна та світська.
Перша персональна виставка художника відбулась у Львові. А потім його твори виставлялися по різних країнах світу понад 80 разів — представлення його картин у Римі (1957), Німеччині (1961) і Парижі (1964) остаточно закріпили за ним славу геніального новатора в ділянці наївного мистецтва.
Криницький ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста зображені з висоти пташиного лету; не був одружений, не мав романів із жінками, а малював вишукану… порнографію; «проектував» квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.
Олекса Грищенко
Цей український художник належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою. Постійний експонент таких музеїв як Musée National d’Art Moderne (Париж), the Royal Museum in Copenhagen, the Museum of Montreal. Робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді і Стокгольмі. Цікаво, що за експертними оцінкам, вартість всіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів.
Довгий час жив і працював у Парижі, де за ним закріпилася слава художника з світовим ім’ям. Паризька богема знала його під прізвиськом «український розбійник», хоча тоді він покинув свою країну вже назавжди. У Парижі він змінив свій кубістський стиль на динамічніший експресіонізм.
Грищенка шанували такі знані митці світової слави, як Дерен, Дюні, Боннар, Леже, схвально відгукуючись як про самого митця, так і про країну його походження. Тим не менше, у деяких західних довідниках він й донині значиться росіянином, – попри те, щоу 1958 році, у надрукованій в Мюнхені книзі спогадів «Україна моїх блакитних снів», Грищенко чітко окреслив свою приналежність до українства.
Яків Гніздовський
Один із найвідоміших у світі галицьких митців ХХ століття. Графік, кераміст. Його твори свого часу прикрашали президентські апартаменти Джона Кеннеді у вашингтонському Білому Домі. “Кожна гравюра – особливий мікрокосмос” – говорили про Якова Гніздовського колеги.
Дебютне визнання художник отримав у 1950 році на виставці графіки в Міннеапольскому інституті мистецтв. Остаточне визнання майстерності Гніздовського в США відбулося, коли галерея Асоціації Американських Мистців у Нью-Йорку купила 220 відбитків його серії дереворізів «Сосни».
У листопаді 1975-го персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідує син японського імператора Хірохіто. Усі роботи викуповує найбільша тамтешня галерея “Йосейдо”. Разом із виставкою сучасної американської графіки роботи українця їдуть до країн Латинської Америки, Японії та Індії. Сьогодні твори Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.
Михайло Димитренко
Український та американський художник, який є автором настінного монументального розпису церков у Міннеаполісі, Нью-Йорку, Торонто. Впродовж ХХ століття його виставки відбувались у різних країнах світу. В Люрдi збері¬гаються три його обра¬зи, а в Римi – образ княгинi Ольги.
У станковому малярстві Димитренко творив компо¬зицiї національного характеру, був також портретистом та графіком, залишивши ряд портретiв вiдомих особи¬сто¬стей. Особливо любив малювати жіночі портрети. В основу своєї живописно-декоративної манери покладав зразки візантійського мистецтва часів імператора Юстиніана (V—VI ст.) та традиції давнього українського мистецтва.
У важкі післявоєнні роки став одним із організаторів Спілки українських образотворчих митців. З відкриттям імміграції за океан Дмитренко переїжджає до Канади, а згодом назавжди поселяється у Детройті.
Давид Бурлюк
У 2007 році на найпрестижнішиому аукціоні сучасного мистецтва Sotheby’s було зафіксовано український рекорд. Картину Бурлюка “В церкві”продали за 650 000 доларів. Цікаво, що її стартова ціна склала лише 160 тисяч. Давид Бурлюк (народився на Сумщині) – художник-футурист, ідеолог авангардизму у живописі.
Не бажаючи миритись з більшовицькою ідеологією, емігрує спершу в Японію. Потім в США. Його виставки відбувалися в багатьох містах Європи, Австралії й Америки.
Сьогодні основна частина творів Давида Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку, а також у Росії, країнах Європи, в Японії, Канаді.
Софія Левицька
Французи так шанували цю художницю із Київщини, що навіть створили товариство «Приятелі Софії Левицької», до якого увійшло чимало знаних французьких митців. Її ім’я назавжди увійшло в історію французької графіки ХХ століття. В українських музеях та приватних колекціях творів художниці майже немає.
Поїхавши в Париж, аби здобути малярський досвід, Левицька вирішує залишитись у Франції. Згодом починає виставляти свої роботи у відомому Осінньому салоні. Її картини знаходять схвальні відгуки, зокрема критик і прихильник модерного мистецтва, французький поет Гійом Аполінер дуже позитивно оцінив її «Білого однорога у райському саду». Париж визнав її талант. А згодом його побачили Берлін та Прага (де проходили виставки).
Софія Левицька відома своїм живописом та графікою у стилях кубізму та постімпресіонізму із впливом народного українського мистецтва.
Микола Неділко
Один з найоригінальніших кольористів та пейзажистів вітчизняного мистецтва, якого називають українським Ван Гогом. Його талантом захоплювалися поціновувачі мистецтва в Нью-Йорку, Філадельфії, Вашингтоні, Парижі. Про нього знали в США, Канаді, Аргентині, Австрії, Німеччині…
Не відчуваючи себе вільним в умовах радянської ідеології, він емігрує в Німеччину, потім живе в Аргентині та США.
Яскравість, експресія, несподівані кольори – те, чим відразу приваблюють картини Неділка. Кажуть, американські колекціонери й зараз за великі гроші купують на аукціонах невеликі полотна цього рішучого колориста. Оригінальні картини Неділка сьогодні є великою рідкістю.
Микола Бутович
Відомий живописець та карикатурист. Окремі його твори перебувають в галереях Праги й Лейпціга, прикрашають помешкання приватних колекціонерів у країнах Західної Європи та в США. В Україні відомий насамперед своїми зображеннями персонажів української демонології.
Під час навчання в Лейпцігській академії Бурлюк подавав свої праці на 20 конкурсів, що їх оголошувала академія, і виграв майже всі перші премії. І це при тому, що німецькі професори не дуже розкидалися нагородами перед чужинцями.
Він створив свій стиль і манеру виконання, не схожі на роботи жодного сучасного йому митця, що було рідкісним явищем у тогочасному модерному мистецтві. Стиль Бутовича коротко можна охарактеризувати як передачу українських історичних, міфологічних і побутових сюжетів у сучасній, модерній формі.
Підготувала Надія Понятишин
