chrome firefox opera safari iexplorer

10 цьогорічних найкращих фото з природою України за версією «Вікіпедії»

15 вересня 2015 о 10:24

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику церемонією нагородження переможців конкурсу «Вікі любить Землю-2015» відкрилася однойменна виставка найкращих світлин природно-заповідного фонду України, повідомляє сайт заповідника.

Конкурс «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідне багатство України та світу, включаючи статті у Вікіпедії та фото світлини природно-заповідних об'єктів. України. Він має на меті зібрати ілюстрації та статті у Вікіпедії для кожного об’єкту природно-заповідного фонду у світі. Цього року конкурс «Вікі любить Землю» проходив у понад 25 країнах світу.

В Україні конкурс проводився втретє. У 2013 році було завантажено понад 11 тис. світлин. У рамках конкурсу 2014 року отримано 12 тис. фотографій, а в 2015 році уже було отримано понад 14,7 тис. фото світлин із зображенням об'єктів природоохоронного фонду нашої країни.

Наразі зусиллями проекту за три роки проілюстровано 30% об’єктів природно-заповідного фонду України, загальна кількість яких становить понад 8 тисяч.

Отож, 10 найкращих фото з природою України за версією «Вікіпедії»: 

 Віталій Башкатов: «Карпатський морозний ранок. Карпатський біосферний заповідник»

Віталій Башкатов: «Карпатський морозний ранок. Карпатський біосферний заповідник»


Роксана Баширова: Світанок у Карпатах. Карпатський національний природний парк

Роксана Баширова: Світанок у Карпатах. Карпатський національний природний парк


 Роберт  Лабчук: Говерла. Карпатський національний природний парк

Роберт Лабчук: Говерла. Карпатський національний природний парк


Анна Стрижекінь: «Кінбурнська коса», Миколаївська область

Анна Стрижекінь: «Кінбурнська коса», Миколаївська область


«Карпатський біосферний заповідник», Віталій Башкатов

«Карпатський біосферний заповідник», Віталій Башкатов


«Світанок на Південному Бузі», Євген Самученко

«Світанок на Південному Бузі», Євген Самученко


Віталій Башкатов: «Золоті полонини Карпат. Карпатський біосферний заповідник»

Віталій Башкатов: «Золоті полонини Карпат. Карпатський біосферний заповідник»


Євген Самученко: «Вечір на "інтегралі" – річка Південний Буг»

Євген Самученко: «Вечір на «інтегралі» – річка Південний Буг»


Анастасія Сак: «Урочище  Демерджі на світанку»

Анастасія Сак: «Урочище Демерджі на світанку»


Олександр Черних: « Пороги Улу-Узень. Хапхальський заказник».

Олександр Черних: « Пороги Улу-Узень. Хапхальський заказник»

* Фото Вікіпедії 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути