chrome firefox opera safari iexplorer

Держава має відшкодувати майнові втрати українців внаслідок АТО: перший прецедент

13 травня 2016 о 14:32

За допомогою Української Гельсінської спілки з прав людини мешканці Слов'янська вдалось домогтися державної компенсації за втрачене під час боїв зі сепаратистами житло.

80-річна мешканка Слов'янська Валентина Макогон стала першою, хто виграв у суді справу про компенсацію за житло, зруйноване під час АТО, повідомляє DW.com.

Як повідомив представник її інтересів Василь Полосенко, будинок із квартирою Макогон на околиці Слов'янська, був спалений в результаті обстрілів блок-посту сепаратистів у червні 2014-го року.

За рішенням суду потерпілій вдалося домогтися відшкодування на суму 363 тисячі 789 гривень.

Компенсація розрахована згідно із середньою вартістю будівництва житла по Донецькій області, повідомила юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у Слов'янську Вікторія Фролова.

«Вартість втрачених меблів та предметів побуту не врахована, бо немає жодних доказів їхньої наявності, чи чеків. Компенсація лише за голі стіни», — пояснила правозахисниця.

Але навіть така ухвала суду стала для Макогон та її родини приємним сюрпризом. «Суд першої інстанції нам у позові відмовив, і ми подали апеляцію до Апеляційного суду Донецької області. Там судовий розгляд переносився тричі, я тричі спілкувався із суддею, і отримання позитивної ухвали поштою шостого травня стало для нас цілковитою несподіванкою», — сказав Полосенко.

Закон передбачає компенсацію

Як зазначив в інтерв'ю DW директор центру Стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, згідно із законом, потерпіла мала всі підстави на компенсацію за житло, знищене під час антитерористичної операції.

Адже держава була не в стані захистити людей і їхню власність. «Стаття 19 закону України „Про боротьбу з тероризмом“ передбачає з боку держави компенсацію громадянам всієї шкоди, завданої під час антитерористичних операцій. А війна на Донбасі офіційно кваліфікується державою саме як антитерористична операція», — сказав Тарахкало.

Він застеріг українські суди від подальших намагань затягувати розгляд подібних позовів, або не задовольняти їх. Тарахкало не виключив, що потерпілі звертатимуться до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де, на його думку, вони можуть розраховувати на ухвали на свою користь.

У такому разі, наголосив Тарахкало, йтиметься не лише про відшкодування майна, а ще й відшкодування моральної шкоди за несправедливо винесене судове рішення.

«До того ж, кожен суддя розуміє, що незабаром може бути ухвалений закон про індивідуальну відповідальність за порушення міжнародних конвенцій, і тоді кошти за ухвалами ЄСПЛ будуть стягуватися з кишені цих суддів», — не виключив правник.

В УГСПЛ налаштовані оптимістично стосовно того, що після рішення суду Валентина Макогон нарешті отримає від держави грошову компенсацію за втрачене житло. «Мені відомо, що судова ухвала набула чинності і по ній вже видані виконавчі документи. Якщо держава не знайде коштів у бюджеті, чи буде намагатися оскаржити судову ухвалу, є велика практика ЄСПЛ, який вважає, що так речі суперечать Європейській конвенції про права людини», — вважає правозахисник.

Розділи: Суспільство

24 листопада

Інші дати
Народився Олекса Стороженко
(1806, с. Лисогори, Чернігівська область – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного видання «Українські оповідання», в основі значної частини яких - народні перекази, анекдоти, прислів'я.
«Наша чудова українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди» (Олекса Стороженко)
Розгорнути