chrome firefox opera safari iexplorer

Німецький режисер зняв фільм про українських дітей-переселенців

13 червня 2016 о 16:00

Режисер Йорґ Плехінґер відвідав Україну та створив на замовлення фонду ChildFund Deutschland документальний фільм «Дитячі мрії».

Одна з героїнь фільму - Анастасія - переселенка з Криму. Дівчина живе у Києві та захоплюється малюваннямОдна з героїнь фільму — Анастасія — переселенка з Криму. Дівчина живе у Києві та захоплюється малюванням

Майже 1,8 мільйона людей в Україні стали внутрішніми переселенцями після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Серед них — чимало дітей. Про що вони мріють? Яке майбутнє вони бачать для себе та для своєї країни? У четвер, 9 червня, у німецькому місті Есслінген-на-Неккарі відбудеться прем'єра документального фільму «Дитячі мрії», який на замовлення благодійного фонду ChildFund Deutschland створив німецький режисер Йорґ Плехінґер.

DW: Працюючи над фільмом, Ви провели тиждень в Україні. Де саме Ви були?

Йорґ Плехінґер: Більшу частину часу ми були в Києві, але на два дні завітали також до Львова. Ми подорожували нічним потягом, і для мене, зважаючи на мій високий зріст, це був особливий досвід.

Йорґ ПлехінґерЙорґ Плехінґер

Як відбирали дітей, які стали героями «Дитячих мрій»?

Дітей для участі у фільмі відбирав благодійний фонд ChildFund Deutschland, і вони були дуже різні за віком. Ми говорили як з дітьми з Києва, так і з переселенцями з інших частин країн, включно із конфліктними зонами. Це діти, якими опікується ChildFund Deutschland.

Чи відрізняються, на Вашу думку, мрії українських дітей від німецьких чи дітей з інших країн світу?

У минулому, 10-15 років тому, я проводив подібні інтерв'ю з дітьми у Південній Африці. Мене тоді вразило, що дитячі мрії справді дуже схожі. Неважливо, питаєте ви дитину у Центральній Європі, Південній Африці чи деінде у світі, — вони всі мріють про самореалізацію, свободу, можливість жити у спокійному світі. Їхні відповіді не залежать від походження чи культурної приналежності. Це мене дуже захоплює!

Ви маєте великий досвід у виробництві відеопродукції. Чим для Вас був особливим цей проект?

Кожен проект для мене є особливим. У мене немає стандартних підходів, кожного разу я глибоко вивчаю тему. У цьому проекті для мене було особливим те, що перед камерою постали діти-переселенці. Це був перший такий досвід для мене.

Більше половини внутрішніх переселенців з Донбасу й Криму досі так і не змогли працевлаштуватись в інших регіонах України, свідчить дослідження МОМ. Знайти роботу вдалось швидше тим, хто взяв долю у власні руки. (02.06.2016).

На яку аудиторію розрахований Ваш фільм?

Мета фільму — сприяти краудфандингу (збору коштів на підтримку благодійних проектів. — Ред.). ChildFund Deutschland намагається привернути цим фільмом увагу до свого проекту в Україні, в рамках якого він підтримує дітей-переселенців. Тому більшість дітей у нашій стрічці походять з різних частин країни, включно з Кримом, а також міст у зоні конфлікту на Донбасі.

Чи можна буде подивитися «Дитячі мрії» в Україні?

Фільм, звісно ж, буде завантажений на мій веб-сайт. У четвер, 9 червня, буде прем'єра «Дитячих мрій» у Німеччині, і після цього ChildFund Deutschland зробить стрічку доступною для перегляду в інтернеті.

Нагадаємо, що у травні 2016 року благодійний фонд ChildFund Deutschland розпочав свій черговий проект в Україні, який триватиме до вересня 2019 року. У його рамках ChildFund Deutschland організує реабілітаційні центри для дітей, які постраждали від війни, та місцевих дітей з незахищених прошарків населення, а також сприятиме розвитку соціального підприємництва. На підтримку проекту федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) виділило один мільйон євро.

Джерело: dw.com
Розділи: Суспільство

14 листопада

Інші дати
Народився Андрій Малишко
(1912, м.Обухів, Київська область - 1970), український поет, перекладач, літературний критик. Автор численних збірок поезій («Лірика», «За синім морем», «Далекі орбіти», «Дорога під яворами»), поеми «Прометей».
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов»їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. » (Андрій Малишко)
Розгорнути