Перейменування міст в Україні. Обґрунтування нових назв

Декомунізація в Україні розпочалася ще за часів розпаду СРСР і стихійно активізувалася під час «ленінопаду» в період Революції гідності, та була підтверджена пакетом законів, ухвалених 9 квітня 2015 року Верховною Радою України. Згідно з цими законами слід перейменувати велику кількість населених пунктів, площ і вулиць, підприємств та інших закладів, які мають комуністичне походження.

За інформацією Українського інституту національної памʼяті, загалом має бути перейменовано понад 900 населених пунктів!

Зауважимо, що в «декомунізаційному пакеті законів» ідеться про можливість перейменування обласних центрів, але НАЗВИ ОБЛАСТЕЙ поки що ЗАЛИШАЮТЬСЯ СТАРИМИ, оскільки для їхнього перейменування потрібно вносити зміни до Конституції.

Назва обласного центру	Пояснення старої назви	Пояснення нової назви
Дніпропетровськ → Дніпро	Дніпропетровськ (1926 – 2016): назва походить від річки Дніпро та прізвища більшовицького революціонера, «всеукраїнського старости» Григорія Петровського.	Дніпро (з 19 травня 2016 р.): нова назва була обрана, зважаючи на те, що місцеві мешканці вже і так давно називають своє місто Дніпром та не бажають, щоб воно мало щось спільне зі співорганізатором Голодомору.
Кіровоград → Кропивницький	Кіровоград (1939 – 2016): перейменований на честь радянського державного і політичного діяча Сергія Кірова (справжнє ім’я Сергій Костриков). Він був першим секретарем Ленінградського комітету Компартії та членом Політбюро ЦК ВКП(б). Кіров ніколи не бував у цьому місті і ніяким чином з ним не повʼязаний.	Кропивницький (з 14 липня 2016 р.): назва дана на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького, який у 1882 році заснував тут перший український професійний театр.

Наведемо ще приклади перейменування деяких міст України та історичну довідку щодо старої та нової назв:

Населений пункт	Стара назва	Нова назва
Артемівськ → Бахмут (Донецька обл.)	Артемівськ (1924–2016): у перші роки радянської влади в тогочасному Бахмуті жив та працював один із засновників Донецько-Криворізької Радянської Республіки — Ф. Сергєєв, відомий на прізвисько Артем, на честь якого і перейменували місто у 1924 році. Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932 — 1933 роках, кількість встановлених жертв — 3255 осіб.	Бахмут (з 18 лютого 2016 р.): повернуто історичну назву міста. Як повноцінне поселення було засновано козаками Ізюмського слобідського полку в 1680–1690 рр. Назву веде від однойменної річки Бахмут, на якій розташоване поселення.
Дзержинськ → Торецьк (Донецька обл.)	Дзержинськ (1938—2016): тодішню Щербинівку (засновану богуславським козаком Щербиною у XVII ст.) у 1938 році було перейменовано на честь політичного діяча Російської імперії, Радянської Росії та СРСР, одного із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» Фелікса Дзержинського.	Торецьк (з 16 жовтня 2015 р.): назва пояснюється тим, що місто розташоване біля річки Кривий Торець (басейн Сіверського Дінця).
Дніпродзержинськ→Камʼянське (Дніпропетровська обл.)	Дніпродзержинськ (1936—2016): місто, розташоване у середній течії Дніпра, було перейменоване з Камʼянського на честь одіозного засновника ВЧК—КДБ Фелікса Дзержинського.	Камʼянське (з 19 травня 2016 р.): це історична назва поселення. Село Камʼянське вперше згадується у 1750 році у звʼязку з будівництвом тут церкви. Назва походить від слова «камінь», оскільки в ті часи береги Дніпра були камʼянистими.
Іллічівськ → Чорноморськ (Одеська обл.)	Іллічівськ (1952—2016): після встановлення радянської влади поселення Бугове (на честь бойового офіцера Андрія Буги, що володів тут орними землями і побудував на свої кошти у 1814 році першу церкву) було перейменовано на честь Володимира Леніна.	Чорноморськ (з 18 лютого 2016 р.): назвали через розташування міста на узбережжі Чорного моря.
Комсомольськ → Горішні Плавні (Полтавська обл.)	Комсомольськ (1972—2016): назву ініціювала московська газета «Комсомольская правда», яка у січні 1961 року на першій шпальті розмістила статтю про будівництво гіганта чорної металургії та нового міста-супутника: «Есть город Комсомольск-на-Амуре, будет город Комсомольск-на-Днепре». Після публікації статті першопрохідники почали називати селище, яке будувалося, Комсомольськ-на-Дніпрі, скорочено – Комсомольськом.	Горі́шні Плавні (з 19 травня 2016 р.): назву виводять від єдиного на всю тодішню округу серед хуторів села, у якому від 1898 р. існувала церква. Горішні Плавні — топонім, що вказує на характер місцевості, адже плавні біля Дніпра ділили на нижні й верхні (горішні); від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні.
Котовськ → Подільськ (Одеська обл.)	Котовськ (1935—2016): у травні 1935 р. місто Бірзула (Чорний ліс) дістало назву на честь Григорія Котовського, який зробив військову і політичну карʼєру при встановленні радянської влади в Україні. В місті є мавзолей Котовського, який в рамках декомунізації планують розібрати.	Подільськ (з 12 травня 2016 р.): ця назва отримала найбільшу підтримку серед місцевих мешканців, незважаючи на те, що місто розташоване поза межами історичного Поділля.
Красний Луч → Хрустальний (Луганська обл.)	Красний Луч (1920—2016): до першої світової війни – Криндачівка (за іменем власника ділянки землі Криндача) була глухим містечком. У 20-ті роки XX ст. за планом ГОЕЛРО у 7-ми кілометрах від селища почала будуватися Штерівська електростанція. Згодом на честь цієї події відбувся мітинг гірників, на якому було прийнято рішення про перейменування Криндачівки в Красний Луч.	Хрустальний (з 12 травня 2016 р.): назвали від назви села Хрустальне, яке знаходилось за 7 км від тодішнього міста Красний Луч, а потім стало, фактично, приміською територією. На сьогодні є ще місто з назвою Боково-Хрустальне (до 2016 року — Вахрушеве), яке тепер підпорядковане міській раді міста Хрустальний.
Красноармійськ → Покровськ (Донецька обл.)	Красноармійськ (1938—2016): колишнє село Гришине у радянські часи отримало спочатку назву Постишеве, а з присвоєнням статусу міста — Красноармійськ, на честь червоної армії.	Покровськ (з 12 травня 2016 р.): депутати міськради просили перейменувати місто на Покровськ, а не на Гришине, оскільки безпосередньо поряд з Красноармійськом вже існує село Гришине.
Кузнецовськ → Вараш (Рівненська обл.)	Кузнецовськ (1977—2016): у 1977 році замінило назву Вараш на честь радянського розвідника-чекіста Миколи Кузнецова.	Вараш (з 19 травня 2016 р.): повернуто історичну назву. Місто було побудоване на місці села Вараш, яке згадується у документах з 1776 року. Щодо етимології, то «вараш» – це «яструб» з діалекту в’ятичів, які це слово запозичили з мови комі та удмуртів. Як власна назва, воно є в мові нинішніх угорців (наприклад, місто Дунай-Вараш).
Орджонікідзе → Покров (Дніпропетровська обл.)	Орджонікідзе (1956—2016): через об’єднання низки шахтарських селищ — Гірницьке, Олександрівка, Червоний Гірник, Рудник, Чортомлик, Підгірна та Перевізькі Хутори – утворили місто, яке назвали на честь більшовицького партійного діяча Григорія Орджонікідзе.	Покров (з 2 квітня 2016 р.): оскільки місто не має власної історичної назви, то вирішили його перейменувати за назвою Покровських копалень марганцевих руд, відкритих поблизу понад 100 років тому.
Стаханов → Кадіївка (Луганська обл.)	Стаханов (1978—2016): назване на честь Олексія Стаханова, який молодим хлопцем приїхав у тодішню Кадіївку, де працював на шахті «Донбас». 1935-го йому було доручено встановити рекорд із видобутку вугілля, для чого йому було створено відповідні умови. Таким чином він став засновником стаханівського руху (соціалістичного змагання) в промисловості та сільському господарстві, для підвищення норм виробітку на 25-50%.	Кадіївка (з 12 травня 2016 р.): повернуто історичну назву, яку місто отримало у 1898 році. Назва Кадіївка з’явилася в кінці 1807 р., тодішній керівник поштово-телеграфної контори так називав це поселення на честь свого сина Каді (Кадя – це була зменшувально-ласкава форма імені Аркадій). Ця назва прижилася і згодом стала офіційною.
Торез → Чистякове (Донецька обл.)	Торез (1964—2016): тодішнє Чистякове було перейменовано радянською владою на честь генерального секретаря французької Комуністичної партії Моріса Тореза.	Чистякове (з 22 травня 2016 р.): місту повернули назву, яку воно носило з 1868 до 1964 року. Поселення мало назву Чистякове за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова. Чистякове отримало статус міста у 1932 році.
Ульяновка → Благовіщенське (Кіровоградська обл.)	Ульяновка (1924—2016): на той час селище Благовіщенське отримало назву Ульяновка на честь радянського діяча Ульянова-Леніна. Хоча ані в Ульянівці, ані на Кіровоградщині Ленін ніколи не був.	Благовіщенське (з 19 травня 2016 р.): повернення історичної назви. Поселення на місці сучасного Благовіщенського, виникло на початку XIX ст. Його історія тісно повʼязана з Грушківським цукровим заводом. У 1921 р. під житлові будинки було виділено нові землі — на правобережжі річки Синиці. Робітниче селище тоді назвали Благовіщенським.
Цюрупинськ → Олешки (Херсонська обл.)	Цюрупинськ (1928—2016): історичні Олешки були перейменовані на Цюрупинськ на честь радянського діяча Олександра Цюрупи – ініціатора введення в державі продовольчої диктатури, одного з організаторів продзагонів, автора концепції пʼятирічок. На думку дослідників, Цюрупа був одним із організаторів Голодомору в Україні.	Олешки (з 19 травня 2016 р.): повернуто історичну назву. Перша згадка про Олешки (Олешшя) з’явилась у 1084 році як про місто у складі Київської Русі. У 1711—1728 роках недалеко від Олешків розташовувалась Олешківська Січ. Щодо назви, то в минулому тут росли ліси, про які згадує давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. Від поширення в цих лісах вільхи (ольхи) і походить давньоруська назва Олешшя в розумінні «вільховий ліс».
Щорс → Сновськ (Чернігівська обл.)	Щорс (1935—2016): перейменовано зі Сновська на честь радянського військового діяча Миколи Щорса, який тут народився.	Сновськ (з 12 травня 2016 р.): повернуто історичну назву. Сновьск (Сньвскь, Сновьскь) — літописне місто Чернігівської землі. Згадується вперше під 1203 роком. Назва походить від річки Снов, правої притоки Десни. Назву ріки виводять від індоєвропейського «пливти, текти».