Декомунізація в Україні розпочалася ще за часів розпаду СРСР і стихійно активізувалася під час «ленінопаду» в період Революції гідності, та була підтверджена пакетом законів, ухвалених 9 квітня 2015 року Верховною Радою України. Згідно з цими законами слід перейменувати велику кількість населених пунктів, площ і вулиць, підприємств та інших закладів, які мають комуністичне походження.
За інформацією Українського інституту національної памʼяті, загалом має бути перейменовано понад 900 населених пунктів!
Зауважимо, що в «декомунізаційному пакеті законів» ідеться про можливість перейменування обласних центрів, але НАЗВИ ОБЛАСТЕЙ поки що ЗАЛИШАЮТЬСЯ СТАРИМИ, оскільки для їхнього перейменування потрібно вносити зміни до Конституції.
| Назва обласного центру | Пояснення старої назви | Пояснення нової назви |
| Дніпропетровськ → Дніпро | Дніпропетровськ (1926 – 2016): назва походить від річки Дніпро та прізвища більшовицького революціонера, «всеукраїнського старости» Григорія Петровського. | Дніпро (з 19 травня 2016 р.): нова назва була обрана, зважаючи на те, що місцеві мешканці вже і так давно називають своє місто Дніпром та не бажають, щоб воно мало щось спільне зі співорганізатором Голодомору. |
| Кіровоград → Кропивницький | Кіровоград (1939 – 2016): перейменований на честь радянського державного і політичного діяча Сергія Кірова (справжнє ім’я Сергій Костриков). Він був першим секретарем Ленінградського комітету Компартії та членом Політбюро ЦК ВКП(б). Кіров ніколи не бував у цьому місті і ніяким чином з ним не повʼязаний. | Кропивницький (з 14 липня 2016 р.): назва дана на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького, який у 1882 році заснував тут перший український професійний театр. |
Наведемо ще приклади перейменування деяких міст України та історичну довідку щодо старої та нової назв:
| Населений пункт | Стара назва | Нова назва |
| Артемівськ → Бахмут (Донецька обл.) | Артемівськ (1924–2016): у перші роки радянської влади в тогочасному Бахмуті жив та працював один із засновників Донецько-Криворізької Радянської Республіки — Ф. Сергєєв, відомий на прізвисько Артем, на честь якого і перейменували місто у 1924 році. Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932 — 1933 роках, кількість встановлених жертв — 3255 осіб. | Бахмут (з 18 лютого 2016 р.): повернуто історичну назву міста. Як повноцінне поселення було засновано козаками Ізюмського слобідського полку в 1680–1690 рр. Назву веде від однойменної річки Бахмут, на якій розташоване поселення. |
| Дзержинськ → Торецьк (Донецька обл.) | Дзержинськ (1938—2016): тодішню Щербинівку (засновану богуславським козаком Щербиною у XVII ст.) у 1938 році було перейменовано на честь політичного діяча Російської імперії, Радянської Росії та СРСР, одного із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» Фелікса Дзержинського. | Торецьк (з 16 жовтня 2015 р.): назва пояснюється тим, що місто розташоване біля річки Кривий Торець (басейн Сіверського Дінця). |
| Дніпродзержинськ→Камʼянське (Дніпропетровська обл.) | Дніпродзержинськ (1936—2016): місто, розташоване у середній течії Дніпра, було перейменоване з Камʼянського на честь одіозного засновника ВЧК—КДБ Фелікса Дзержинського. | Камʼянське (з 19 травня 2016 р.): це історична назва поселення. Село Камʼянське вперше згадується у 1750 році у звʼязку з будівництвом тут церкви. Назва походить від слова «камінь», оскільки в ті часи береги Дніпра були камʼянистими. |
| Іллічівськ → Чорноморськ (Одеська обл.) | Іллічівськ (1952—2016): після встановлення радянської влади поселення Бугове (на честь бойового офіцера Андрія Буги, що володів тут орними землями і побудував на свої кошти у 1814 році першу церкву) було перейменовано на честь Володимира Леніна. | Чорноморськ (з 18 лютого 2016 р.): назвали через розташування міста на узбережжі Чорного моря. |
| Комсомольськ → Горішні Плавні (Полтавська обл.) | Комсомольськ (1972—2016): назву ініціювала московська газета «Комсомольская правда», яка у січні 1961 року на першій шпальті розмістила статтю про будівництво гіганта чорної металургії та нового міста-супутника: «Есть город Комсомольск-на-Амуре, будет город Комсомольск-на-Днепре». Після публікації статті першопрохідники почали називати селище, яке будувалося, Комсомольськ-на-Дніпрі, скорочено – Комсомольськом. | Горі́шні Плавні (з 19 травня 2016 р.): назву виводять від єдиного на всю тодішню округу серед хуторів села, у якому від 1898 р. існувала церква. Горішні Плавні — топонім, що вказує на характер місцевості, адже плавні біля Дніпра ділили на нижні й верхні (горішні); від цього й назви сіл: Горішні Плавні та Нижні Плавні. |
| Котовськ → Подільськ (Одеська обл.) | Котовськ (1935—2016): у травні 1935 р. місто Бірзула (Чорний ліс) дістало назву на честь Григорія Котовського, який зробив військову і політичну карʼєру при встановленні радянської влади в Україні. В місті є мавзолей Котовського, який в рамках декомунізації планують розібрати. | Подільськ (з 12 травня 2016 р.): ця назва отримала найбільшу підтримку серед місцевих мешканців, незважаючи на те, що місто розташоване поза межами історичного Поділля. |
|
Красний Луч → Хрустальний (Луганська обл.) |
Красний Луч (1920—2016): до першої світової війни – Криндачівка (за іменем власника ділянки землі Криндача) була глухим містечком. У 20-ті роки XX ст. за планом ГОЕЛРО у 7-ми кілометрах від селища почала будуватися Штерівська електростанція. Згодом на честь цієї події відбувся мітинг гірників, на якому було прийнято рішення про перейменування Криндачівки в Красний Луч. | Хрустальний (з 12 травня 2016 р.): назвали від назви села Хрустальне, яке знаходилось за 7 км від тодішнього міста Красний Луч, а потім стало, фактично, приміською територією. На сьогодні є ще місто з назвою Боково-Хрустальне (до 2016 року — Вахрушеве), яке тепер підпорядковане міській раді міста Хрустальний. |
| Красноармійськ → Покровськ (Донецька обл.) | Красноармійськ (1938—2016): колишнє село Гришине у радянські часи отримало спочатку назву Постишеве, а з присвоєнням статусу міста — Красноармійськ, на честь червоної армії. | Покровськ (з 12 травня 2016 р.): депутати міськради просили перейменувати місто на Покровськ, а не на Гришине, оскільки безпосередньо поряд з Красноармійськом вже існує село Гришине. |
| Кузнецовськ → Вараш (Рівненська обл.) | Кузнецовськ (1977—2016): у 1977 році замінило назву Вараш на честь радянського розвідника-чекіста Миколи Кузнецова. | Вараш (з 19 травня 2016 р.): повернуто історичну назву. Місто було побудоване на місці села Вараш, яке згадується у документах з 1776 року. Щодо етимології, то «вараш» – це «яструб» з діалекту в’ятичів, які це слово запозичили з мови комі та удмуртів. Як власна назва, воно є в мові нинішніх угорців (наприклад, місто Дунай-Вараш). |
| Орджонікідзе → Покров (Дніпропетровська обл.) | Орджонікідзе (1956—2016): через об’єднання низки шахтарських селищ — Гірницьке, Олександрівка, Червоний Гірник, Рудник, Чортомлик, Підгірна та Перевізькі Хутори – утворили місто, яке назвали на честь більшовицького партійного діяча Григорія Орджонікідзе. | Покров (з 2 квітня 2016 р.): оскільки місто не має власної історичної назви, то вирішили його перейменувати за назвою Покровських копалень марганцевих руд, відкритих поблизу понад 100 років тому. |
| Стаханов → Кадіївка (Луганська обл.) | Стаханов (1978—2016): назване на честь Олексія Стаханова, який молодим хлопцем приїхав у тодішню Кадіївку, де працював на шахті «Донбас». 1935-го йому було доручено встановити рекорд із видобутку вугілля, для чого йому було створено відповідні умови. Таким чином він став засновником стаханівського руху (соціалістичного змагання) в промисловості та сільському господарстві, для підвищення норм виробітку на 25-50%. | Кадіївка (з 12 травня 2016 р.): повернуто історичну назву, яку місто отримало у 1898 році. Назва Кадіївка з’явилася в кінці 1807 р., тодішній керівник поштово-телеграфної контори так називав це поселення на честь свого сина Каді (Кадя – це була зменшувально-ласкава форма імені Аркадій). Ця назва прижилася і згодом стала офіційною. |
| Торез → Чистякове (Донецька обл.) | Торез (1964—2016): тодішнє Чистякове було перейменовано радянською владою на честь генерального секретаря французької Комуністичної партії Моріса Тореза. | Чистякове (з 22 травня 2016 р.): місту повернули назву, яку воно носило з 1868 до 1964 року. Поселення мало назву Чистякове за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова. Чистякове отримало статус міста у 1932 році. |
| Ульяновка → Благовіщенське (Кіровоградська обл.) | Ульяновка (1924—2016): на той час селище Благовіщенське отримало назву Ульяновка на честь радянського діяча Ульянова-Леніна. Хоча ані в Ульянівці, ані на Кіровоградщині Ленін ніколи не був. | Благовіщенське (з 19 травня 2016 р.): повернення історичної назви. Поселення на місці сучасного Благовіщенського, виникло на початку XIX ст. Його історія тісно повʼязана з Грушківським цукровим заводом. У 1921 р. під житлові будинки було виділено нові землі — на правобережжі річки Синиці. Робітниче селище тоді назвали Благовіщенським. |
| Цюрупинськ → Олешки (Херсонська обл.) | Цюрупинськ (1928—2016): історичні Олешки були перейменовані на Цюрупинськ на честь радянського діяча Олександра Цюрупи – ініціатора введення в державі продовольчої диктатури, одного з організаторів продзагонів, автора концепції пʼятирічок. На думку дослідників, Цюрупа був одним із організаторів Голодомору в Україні. | Олешки (з 19 травня 2016 р.): повернуто історичну назву. Перша згадка про Олешки (Олешшя) з’явилась у 1084 році як про місто у складі Київської Русі. У 1711—1728 роках недалеко від Олешків розташовувалась Олешківська Січ. Щодо назви, то в минулому тут росли ліси, про які згадує давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. Від поширення в цих лісах вільхи (ольхи) і походить давньоруська назва Олешшя в розумінні «вільховий ліс». |
| Щорс → Сновськ (Чернігівська обл.) | Щорс (1935—2016): перейменовано зі Сновська на честь радянського військового діяча Миколи Щорса, який тут народився. | Сновськ (з 12 травня 2016 р.): повернуто історичну назву. Сновьск (Сньвскь, Сновьскь) — літописне місто Чернігівської землі. Згадується вперше під 1203 роком. Назва походить від річки Снов, правої притоки Десни. Назву ріки виводять від індоєвропейського «пливти, текти». |
Підготувала Юлія Царенко
«Рідна країна»
