chrome firefox opera safari iexplorer

На Рівненщині місто через «декомунізацію» візьме назву села

29 квітня 2015 о 17:26

Нову історично правильну назву місту Кузнецовськ виберуть на громадському обговоренні.

«Ніяких проблем у перейменуванні міста не виникне, адже, як тільки президент підпише пакет законопроектів про «декомунізацію країни», тоді одразу візьмемося до справи. Громадські слухання відбудуться, без сумніву, але до них потрібно буде ретельно підготуватися. Спочатку, ми звернемося до істориків, щоб вони на основі архівних даних дали правильну оцінку радянському розвіднику Кузнєцову.

Якщо прочитати художні книги радянської епохи, то стає зрозуміло, що Кузнєцов був терористом. Тобто, він проводив свої диверсійні акції, звинувачуючи у цьому ОУН-УПА, і боровся проти України та українців»,- розповів заступник міського голови Кузнецовська Юрій Кравець.

За його словами, преорітетною для перейменування є назва Вараш.

«Вараш – це назва села, із якого потім виросло місто Кузнецовськ. Від самого Вараша залишилася лише назва мікрорайону і, умовно говорячи, дві вулиці. Це не було перейменування села, його просто поглинуло місто, стерши з мапи України», — поділився Кравець.

Він також додав, що будуть напрацьовувати й інші назви для міста.

Нагадуємо, що, у зв’язку з прийнятим Верховною Радою закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», місто Кузнецовськ змінить свою назву.

Джерело: ERVEUA
Розділи: Суспільство

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Новини Дивитися всі