Для того, щоб оцінити, наскільки індекс корупційності нової влади зріс чи впав у порівнянні з попередньою, достатньо подивитися на механізм призначення керівників підприємств на найнижчому, провінційному рівні.

Так, історія з призначенням керівника одного з найбільших в Україні риборозплідників рослиноїдних риб, що розташований в с. Іркліїв Чорнобаївського району на Черкащині, є добрим показником того, що традиції старої злочинної влади сьогодні успішно продовжує нова злочинна влада.

Рибогосподарств такого рівня в Україні збереглося декілька, а створювались вони свого часу не тільки для того, щоб годувати річковою рибою громадян, а й щоб розводити рибу, яка допомагає уникнути зникнення малих річок, ставків та озер. Щоправда, в останні роки цією функцією ні стара, ні нова влада не переймалася, бо головною метою було, радше, заробляння грошей, а не думки про довкілля і майбутнє...

Як би там не було, на сьогодні це Іркліївське рибогосподарство є найбільшим платником податків у районі, одним з найбільших – в області, і, зрозуміло, що київські чиновники, дивлячись на те, що, виявляється, в системі Державного агентства рибного господарства України та, відповідно, в координації МінАПК ще існують підприємства, які не просто прибуткові, а й успішні, вже кілька років, як оголосили «конкурс» на те, хто готовий КУПИТИ посаду керівника такого успішного господарства.

Після Євромайдану громадські активісти та, найважливіше, колектив самого господарства, районна державна рада та адміністрація, і навіть обласна влада дотримується тієї точки зору, що керівник цього господарства мусить бути підтриманий самим виробничим колективом та погоджений місцевою владою. Адже як можна інакше, коли прем’єр-міністр і всі очільники держави кожен ранок починають зі слів «децентралізація» та «повага до місцевих громад»?..

Натомість подання колективу та місцевої влади зникає у київських кабінетах, а представникам Черкащини популярно пояснюють: «Ви що, безплатно ще хочете свою людину призначити?»...

Тому час від часу на підприємство «наїжджає» якийсь київський представник – то колишній міліціонер, то інший «фахівець» з питань рибного господарства. Але колектив підприємства та місцева влада зайняли жорстку позицію, сказавши, що нині, після обіцянок нової влади на Євромайдані та щоденних обіцянок про децентралізацію, посада їхнього керівника не продається: вони мають право його призначати, погодивши з місцевим самоврядуванням.

У мене запитання до міністра АПК та керівника Держрибагентства: то як довго у ваших відомствах будуть продаватися посади?!

P.S.

До речі, радив би міністру АПК, який добре знає Полтавщину, бодай почати відродження колись одного з найбільших у Східній Європі рибних господарств «Полтаварибгосп», яке на сьогодні повністю знищене. Це було би правильно і шляхетно.

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна», доктор політичних наук