chrome firefox opera safari iexplorer

Мінекології хоче повернути Межигір'я у державну власність

16 березня 2017 о 10:24

Міністерство екології та природних ресурсів України звернулося до суду, аби повернути Межигір'я у державну власність, повідомляє ВВС. Україна.

Як словами голови відомства Остапа Семерака, за ініціативою міністерства подали касаційну скаргу на попередні рішення судів, які підтверджували законність передачі майна Межигір'я у приватну власність.

«Звертаємося до суду і намагаємося, образно кажучи, „відмотати плівку назад“ і в рамках закону почати процедуру повернення до державної власності об'єктів, які належали Мінприроди і сфери його управління», — сказав пан Семерак.

За словами урядовця, досі статус Межигір'я залишається невизначеним, і «юридично споруди, які є у Межигірї, належать приватним компаніям, які афільовані із родиною колишнього президента Януковича».

Раніше частина із цих об'єктів були у власності Мінекології, але згодом «були відчужені за сумнівними схемами із державної власності у часи президентства Януковича».

Загальний ланцюжок відчуження, як твердить урядовець, виглядав так: влітку 2007 року уряд за пропозицією Мінприроди погоджує із Державним управлінням справами та Фондом держмайна і передає будівлі, споруди та інше майно, що розташоване на території урочища Межигір'я до сфери управління Мінприроди.

Далі все це впродовж місяця за пропозицією Мінприроди передають до статутного капіталу НАК «Надра України», яка перебуває у підпорядкуванні Мінприроди донині.

У вересні 2007 року «Надра України» укладає договір обміну із приватною компанією «Метінвесттрейд», каже урядовець. Обмін полягав у тому, що держава віддає приватній компанії комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» (згодом отримав назву резиденція Межигір'я), а отримує два нежитлові будинки у Києві.

В листопаді 2007 року «Метінвесттрейд» продає резиденцію Межигір'я іншій, на той момент маловідомій фірмі «Танталіт», яка є формальним власником комплексу до сьогодні. Ця компанія також фігурує у багатьох кримінальних справах, пов'язаних із президентом Януковичем та його оточенням, а тому на її майно накладено судовий арешт.

Законність угоди обміну була підтверджена рішенням господарського суду Києва та Київського апеляційного господарського суду.

«Як міністр я дав відповідне доручення НАК „Надра України“ звернутися із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду про визнання недійсним договору міни», — заявив Остап Семерак.

Разом із тим він визнав, що законні терміни для оскарження рішення вже минули.

Втім, в уряді сподіваються, що суд візьме до уваги, що терміни пропущені через те, що власник цього об'єкту «перебував при владі і мав можливість здійснювати тиск на діяльність чи бездіяльність тих органів державної влади, які повинні були це зробити, і не зробили цього».

Разом із тим він не пояснив, чому касаційну скаргу подали лише зараз, через три роки після того, як президент Янукович залишив Україну.

Пан Семерак вважає, якщо уряд виграє цю справу, «держава отримає законний інструмент швидкого повернення Межигір'я у державну власність».

В уряді очікують, що суд візьме цю справу до розгляду вже до кінця цього тижня.

Поки що формальним власником Межигір'я є приватна компанія. Утримують і доглядають за комплексом, який став символом президентства Віктора Януковича, волонтери.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути