chrome firefox opera safari iexplorer

Чому не можна палити траву

04 квітня 2017 о 13:48

Перш за все, трав’яні пожежі призводять до помітного зниження якості ґрунту. Спалювання органічної речовини — головний фактор зниження родючості, а мінеральні речовини, які містяться в попелі, легко вимиваються поверхневими та ґрунтовими водами, і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.

Пожежі — одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу, пов’язаних iз господарською діяльністю людини.

Згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, збільшуючи викиди вуглекислого газу, посилюючи так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.

У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять звільнену територію.

Під час пожеж гине багато комах, їхнi лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь у процесі утворення ґрунту.

Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин, і одночасно роблять ґрунт пухким.

Суха минулорічна трава — не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.

Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів, як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щеврики.

Гніздовий період цих птахів розпочинається на початку квітня. Із випалених місць птахи йдуть назавжди.

Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні).

Хтось згорає, хтось задихається від диму. На згарищах дуже часто знаходять згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів.

При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка, пошкоджуються від сильної температури набухлі бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно залишається живим.

Дим від спалювання трави їдкий. Алергики його не переносять. При спалюванні трави у місті, вздовж автодоріг, у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на листі, траві. Такий дим отруйний.

Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Особливістю пожеж на торфовищах є здатність торфу горіти на глибині до 0,3-1,5 метра.

Після згорання торфу зола, що залишилася з верхнього 10-сантиметрового шару, може мати у десятки разів більшу радіоактивність, ніж iз вихідного матеріалу.

Дим в умовах радіоактивного забруднення торфовищ також виступає можливим переносником радіонуклідів, що призводить до вторинного забруднення території.

Часте спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко при­зводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.

Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії відповідно до ст. 77-1. Кодексу України про адміністративні правопорушення — самовільне випалювання рослинності або її залишків.

Розділи: Довкілля

13 листопада

Інші дати
Народився Олександр Черняхівський
(1869, с.Мазепинці, Київська область – 1939) - український громадський діяч, лікар-гістолог. Перший голова Всеукраїнської спілки лікарів, активний творець української медичної термінології.
Розгорнути
Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко)
(1889, с.Грунь, Сумська область - 1956) – український письменник-сатирик і гуморист, автор-засновник художнього жанру нарис-усмішка.
«Чухраїнці» – це дивацький народ, що жив у чудернацькій країні «Чукрен»… Риси (як на ту старовинну термінологію) звалися так: 1. Якби ж знаття ! 2.Забув. 3.Спізнивсь. 4. Якось то воно буде, 5.Я так і знав!… Істино дивний народ.» (Остап Вишня)
Розгорнути