chrome firefox opera safari iexplorer

Доки не виграємо війну за українську історію, доти не переможемо у війні за соборну Україну!

06 жовтня 2017 о 16:07

Про це говорив сьогодні у своїй доповіді під час українсько-німецького семінару «Публічна історія та історична культура».

Нині, попри втрату наших територій та фактичну війну з Росією, влада продовжує толерантний і ліберальний підхід у справі формування світоглядних засад сучасної Української Держави.

Всі нинішні уряди вважають НЕ ПОТРІБНИМ викладання історії України, української культури та мови для не гуманітарних факультетів вишів, майже 100-річна Національна академія наук живе власним «автономно-вмираючим життям», а політики — бізнесмени, менеджери і заочники — В ПРИНЦИПІ не розуміють важливості ДЕРЖАВНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ й ідей, цінностей і просвітництва для сучасної України.

ВСІ державні та політичні рішення не проходять належної фахової та експертної оцінки, саме тому вони неефективні й суспільно не сприйнятні.

Отож, без повернення науковців та експертів в систему ухвалення державних рішень, без творення УКРАЇНСЬКОЇ масової культури, без перемоги на історичному, культурному і мовному фронтах — годі сподіватися на військові перемоги!

Пам’ятаємо, що русифікована антиукраїнська приказка «Моя хата скраю» раніше звучала як «Моя хата скраю — першим ворога зустрічаю!»

Тож, змінюємо й староментальну особливість українців про те, що «якось-то воно буде» на нову -"БУДЕ ТАК, ЯК МИ ТОГО ПРАГНЕМО!".

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути