chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко назвав воєнний стан «воєнно-політичним»

08 грудня 2018 о 14:21
rudenko.kiev.ua

Лідер політичної партії Громадський рух «Рідна країна» Микола Томенко під час зустрічі з журналістами в Черкасах прокоментував ситуацію з воєнним станом.

«Назвати воєнним станом те, що сьогодні відбувається в десяти областях України мені, як політику з досвідом, досить складно. Особисто я б його назвав воєнно-політичним режимом, оскільки в ньому хоч і є незначні ознаки мілітаризму, але політична складова все ж переважає. Я не здивуюсь, якщо напередодні 25 грудня Президент для політичних дивідендів заявить про дострокове припинення воєнного стану, мовляв, мети досягли і загрозу з боку Росії ліквідовано. Іншим варіантом може бути теза, що небезпеки завдяки „професійній діяльності влади“ більше нема, і громадяни можуть спокійно відсвяткувати католицьке Різдво».

Політик також зазначив, що Президент зобов’язаний відзвітувати для чого було введений воєнний стан.

«Я, як громадянин України, особисто чекаю від президента детального звіту, який переконає, що введення цього режиму було не політичною, а безпековою необхідністю. Ми маємо вимагати від ініціатора переконливого пояснення які такі дії чи стратегічні маневри конче потребували воєнного стану».

Розділи: Політика

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути