chrome firefox opera safari iexplorer

Він любив своїх ляльок. І говорив до нас  у метро

20 грудня 2018 о 08:32
uacrr.org

20 грудня Миколі Петренку виповнилося би 60 років

«Обережно, двері зачиняються! Наступна станція…»

Нині кияни вже звикли до того, що столичне  метро «заговорило» новим голосом. Той, від якого ставало якось рідніше,затишніше, ніби розчинився у просторах київської «підземки», залишивши по собі  світло-ностальгійний спомин.

Багато хто не знав, та й нині не знає, кому належав цей теплий голос, що лунав у потягах метрополітену впродовж 28 років.

А належав він Миколі Петренку — чудовому акторові, директорові, художньому керівникові  Київського академічного театру ляльок.  

Микола Іванович Петренко народився  20 грудня 1958р. в Чернігові.

1981р. закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого і прийшов працювати до театру ляльок. Від 1986-го – директор, згодом – художній керівник театру.

Ляльковий театр був, без перебільшення, справою життя Петренка. В одному з інтерв’ю він сказав: «Ляльки мають свою душу, мають своє серце, воно з пап’є-маше, і воно б’ється…»

 Ще — про свою роботу-захоплення: «Ми впали в дитинство, ми в ньому залишаємося, і нам не хочеться з дитинства повертатися.» 

Микола Петренко був ініціатором і засновником п’яти міжнародних фестивалів театрів ляльок.

Його зусиллями, нервами, завзяттям постав прекрасний «казковий» замок, що височіє у столичному середмісті, на пагорбах над Дніпром, і кличе маленьких і дорослих глядачів на вистави, які роблять їх добрішими і щасливішими. 

Микола Петренко помер 21 червня 2016р. Раптово і миттєво – зупинилося серце. З ним прощалися в театрі – глядачі, колеги і посмутнілі ляльки. У казковому палаці щогодини печально лунав казковий годинник…

Олена Бондаренко

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути