chrome firefox opera safari iexplorer

Коли  буде справжня весна і як переводити годинник «на літо»?

29 березня 2019 о 09:18
apostrophe.ua

Березень бавиться на гойдалці: то теплом обсипле, то снігом припорошить, то північним вітром обпече.                     Здається, такою самою весна буде аж до своєї зустрічі з літом.

Синоптики обіцяють, що після  10 квітня й до 20  травня буде сухо, ще й так потеплішає, що навіть передбачаються температурні рекорди – до 28 градусів. А після 20 травня повернуться холоди. Приморозків ніби не буде, але  добряче дощитиме і налітатимуть шквальні вітри. 

Принаймні, таку інформацію надають фахівці  Українського гідрометінституту. Вони ж зазначають, що цього разу метеорологічна зима тривала від 13 листопада 2018р. до 3 березня 2019-го — 111 днів, тобто на 6 днів довше за  кліматичну норму. А весна, вважається, прилинула до української столиці на 7 днів раніше за відповідну норму.

Нагадаємо, що 31 березня Україна перейде на літній час. Такий перехід потрібен для компенсування неточностей сучасного календаря. О 4 годині під ранок 31 березня маємо перевести годинникові стрілки на годину вперед. 

Не кожен людський організм спокійно сприймає подібні переходи, адже і спати треба звикнути на годину менше, і  на роботі до нових ритму та графіка слід  прилаштуватися. Тож можуть виникнути проблеми зі станом здоров'я: відчуття перевтоми, дратівливість, ба навіть депресія. 

Щоб запобігти загостренням хронічних захворювань, наслідкам недосипання, перепадам настрою, медики радять підготуватися заздалегідь: потихеньку привчатися раніше вставати з ліжка, не перенапружуватися, вживати вітаміни.

Скажімо, лягати спати кожного вечора на 10-15 хвилин раніше, ніж напередодні. Гуляти на свіжому повітрі та регулярно провітрювати оселю. Вечеряти не пізніше ніж за 2-3 години перед сном. Приготувати все необхідне – одяг, речі, які будуть потрібні вранці – звечора. Трохи зменшити навантаження на мізки й нервову систему напередодні та після переведення годинника. І, звичайно, уникати стресових ситуацій.  

Розділи: Суспільство

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути