chrome firefox opera safari iexplorer

Коли  буде справжня весна і як переводити годинник «на літо»?

29 березня 2019 о 09:18
apostrophe.ua

Березень бавиться на гойдалці: то теплом обсипле, то снігом припорошить, то північним вітром обпече.                     Здається, такою самою весна буде аж до своєї зустрічі з літом.

Синоптики обіцяють, що після  10 квітня й до 20  травня буде сухо, ще й так потеплішає, що навіть передбачаються температурні рекорди – до 28 градусів. А після 20 травня повернуться холоди. Приморозків ніби не буде, але  добряче дощитиме і налітатимуть шквальні вітри. 

Принаймні, таку інформацію надають фахівці  Українського гідрометінституту. Вони ж зазначають, що цього разу метеорологічна зима тривала від 13 листопада 2018р. до 3 березня 2019-го — 111 днів, тобто на 6 днів довше за  кліматичну норму. А весна, вважається, прилинула до української столиці на 7 днів раніше за відповідну норму.

Нагадаємо, що 31 березня Україна перейде на літній час. Такий перехід потрібен для компенсування неточностей сучасного календаря. О 4 годині під ранок 31 березня маємо перевести годинникові стрілки на годину вперед. 

Не кожен людський організм спокійно сприймає подібні переходи, адже і спати треба звикнути на годину менше, і  на роботі до нових ритму та графіка слід  прилаштуватися. Тож можуть виникнути проблеми зі станом здоров'я: відчуття перевтоми, дратівливість, ба навіть депресія. 

Щоб запобігти загостренням хронічних захворювань, наслідкам недосипання, перепадам настрою, медики радять підготуватися заздалегідь: потихеньку привчатися раніше вставати з ліжка, не перенапружуватися, вживати вітаміни.

Скажімо, лягати спати кожного вечора на 10-15 хвилин раніше, ніж напередодні. Гуляти на свіжому повітрі та регулярно провітрювати оселю. Вечеряти не пізніше ніж за 2-3 години перед сном. Приготувати все необхідне – одяг, речі, які будуть потрібні вранці – звечора. Трохи зменшити навантаження на мізки й нервову систему напередодні та після переведення годинника. І, звичайно, уникати стресових ситуацій.  

Розділи: Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути