chrome firefox opera safari iexplorer

Дмитро Донцов: думки, що залишаються сучасними

30 серпня 2019 о 11:01
dt.ua

30 серпня 1883 року народився видатний політик, публіцист,
автор теорії інтеґрального націоналізму. 

Пропонуємо читацькій увазі надзвичайно глибокі й точні вислови
Д.Донцова — вони сьогодні як ніколи актуальні. 

Про силу Віри: «Хто вірить, того не збити, не захитати в
його вірі жодними людськими «доказами», той піде по воді, і не переконати його,
що сила тягару тіла потягне його на дно».

 Про героїв і прислужників: «Наша доба — як звичайно подібні епохи —
виплескує наверх і героїв і плюгавців. І це не тільки наша доба. Що з тими
«єдинокровними братами» не все в порядку, завважив ще І.Франко. Скільки Шевченко
знаходив серед земляків «рабів з кокардою на лобі», «лакеїв в золотій оздобі»!
Скільки серед своїх земляків знаходив Гоголь «нікчемних малоросіян»... Єднатися
з ними? Це значить компрометувати національну ідею перед чужинцями, ослаблювати
її престиж і притягуючу силу серед свого загалу. З ними можна — при сприятливих
обставинах — створити з України колонію чи протекторат якоїсь інтернаціональної
мафії, ласки якої вони запобігливо жебрають, але ніколи — національної України,
в якій затриюмфувала б своя правда і сила — з квіслінґами не здобути».(
Відкун
Квіслінґ – лідер норвезької партії «Національна єдність»,міністр-президент
Норвегії, окупованої нацистською Німеччиною. По Другій світовій війні був
розстріляний як зрадник. – О.Б.)

Про Крим як неодмінну
складову України.
За часів Гетьманату (влади Павла Скоропадського)
Дмитро Донцов очолював  Українське
телеграфне агентство та Державне бюро преси і входив до складу політичної
комісії української делегації на переговорах з більшовицькою Росією. 

Відомо, що політкомісія доручила Д.Донцову розробити
пропозиції щодо політичних кордонів України. Доповідь з цього питання він
виголосив на засіданні комісії 7 червня 1918р.

 У аналітичній
записці до цієї доповіді – «О границях Української держави під взглядом
політичним» -Донцов зазначив: «Севастополь
з Кримом є ключ до панування над Гінтерландом, котрим в 1855 р. була Росія, а
тепер буде Україна. Паризький мир (1856 р.) змусив Росію через хвильову втрату
Севастополю зректися прав держати військовий флот на Чорному морі і арсенали на
його узбережжі. Такі і подібні обмеження суверенності Української Держави
чекають її по втраті Криму в разі його переходу в інші руки.
 Належність
Криму до України є conditio sinequa non (необхідною умовою) української
незалежності»
(Підкреслення наше, — О.Б.) 

Про духовну силу
української нації: 
«Тільки
воскреслий Дух давньо-князівського і лицарства козацького — незримих скрижалей
Кобзаря на Україні — дасть Їй силу зломити московську орду і напасті
«інтернаціональних конспіраторів» у нашу добу!».

Про владу, яка приведе
до пермоги:
«Чесні, мудрі,
відважні, шляхетні і характерні люди — можуть лише вести націю до перемоги, а
не до ганьби і розкладу».

Про шлях до
втілення національної ідеї:
 «Наш
національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з Росією…
Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого
переможця — встанемо. Зрікаючись його — ніколи».

Рядки біографії:

30 серпня 1883р. –
народився у Мелітополі  Катеринославської
губернії (нині Запорізька область).

1902–1907р.р. — навчався в Петербурзькому університеті,
закінчив юридичний факультет.

1908р.— емігрував до Галичини; навчався у Віденському та
Львівському університетах . 

1913 р. – виступив на з'їзді студентів у Львові з
доповіддю «Сучасне положення нації і наші завдання», яка вплинула на формування
світогляджу багатьох молодих українців, у тому числі – майбутнього засновника
ОУН Євгена Коновальця.    

1918 р.—очолив Українське телеграфне агентство та
Державне бюро преси в гетьманському уряді Павла Скоропадського.

1923– 39р.р. — головний редактор «Літературно-наукового
вісника» (Львів).

1939р. — емігрував до Західної Європи;  1947 р. — до Канади, де викладав українську
літературу в університеті Монреаля. 

30 березня 1973р. — помер у Монреалі.  

Головні твори:
«Модерне москвофільство», «Націоналізм», «Дурман соціалізму», «Де шукати наших
історичних традицій», «Дух нашої давнини». 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна» 

26 лютого

Інші дати
Леонід Позен
1849 –  скульптор, у творчості якого вперше яскраво й послідовно втілено тему життя та історії українського народу. Автор пам’ятників М. Гоголю та І. Котляревському в Полтаві, скульптурних композицій «На волах», «Оранка в Малоросії», «Лірник з поводирем», «Кобзар», «Запорожець у розвідці», «Переселенці» та ін.
Розгорнути
Любомир Гузар 
1933 – видатний церковний і громадський діяч, єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви;  з 2005 по 2011 рр. – предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
Розгорнути
Народився Микола Тимків
(1909, м. Косів - 1985), народний майстер. Автор понад 1200 творів декоративно-прикладного мистецтва, серед яких декоративні тарілки, скриньки, меблі тощо, зроблені плоскорізьбою, інкрустацією й інтарсією.
Розгорнути