chrome firefox opera safari iexplorer

Дмитро Донцов: думки, що залишаються сучасними

30 серпня 2019 о 11:01
dt.ua

30 серпня 1883 року народився видатний політик, публіцист,
автор теорії інтеґрального націоналізму. 

Пропонуємо читацькій увазі надзвичайно глибокі й точні вислови
Д.Донцова — вони сьогодні як ніколи актуальні. 

Про силу Віри: «Хто вірить, того не збити, не захитати в
його вірі жодними людськими «доказами», той піде по воді, і не переконати його,
що сила тягару тіла потягне його на дно».

 Про героїв і прислужників: «Наша доба — як звичайно подібні епохи —
виплескує наверх і героїв і плюгавців. І це не тільки наша доба. Що з тими
«єдинокровними братами» не все в порядку, завважив ще І.Франко. Скільки Шевченко
знаходив серед земляків «рабів з кокардою на лобі», «лакеїв в золотій оздобі»!
Скільки серед своїх земляків знаходив Гоголь «нікчемних малоросіян»... Єднатися
з ними? Це значить компрометувати національну ідею перед чужинцями, ослаблювати
її престиж і притягуючу силу серед свого загалу. З ними можна — при сприятливих
обставинах — створити з України колонію чи протекторат якоїсь інтернаціональної
мафії, ласки якої вони запобігливо жебрають, але ніколи — національної України,
в якій затриюмфувала б своя правда і сила — з квіслінґами не здобути».(
Відкун
Квіслінґ – лідер норвезької партії «Національна єдність»,міністр-президент
Норвегії, окупованої нацистською Німеччиною. По Другій світовій війні був
розстріляний як зрадник. – О.Б.)

Про Крим як неодмінну
складову України.
За часів Гетьманату (влади Павла Скоропадського)
Дмитро Донцов очолював  Українське
телеграфне агентство та Державне бюро преси і входив до складу політичної
комісії української делегації на переговорах з більшовицькою Росією. 

Відомо, що політкомісія доручила Д.Донцову розробити
пропозиції щодо політичних кордонів України. Доповідь з цього питання він
виголосив на засіданні комісії 7 червня 1918р.

 У аналітичній
записці до цієї доповіді – «О границях Української держави під взглядом
політичним» -Донцов зазначив: «Севастополь
з Кримом є ключ до панування над Гінтерландом, котрим в 1855 р. була Росія, а
тепер буде Україна. Паризький мир (1856 р.) змусив Росію через хвильову втрату
Севастополю зректися прав держати військовий флот на Чорному морі і арсенали на
його узбережжі. Такі і подібні обмеження суверенності Української Держави
чекають її по втраті Криму в разі його переходу в інші руки.
 Належність
Криму до України є conditio sinequa non (необхідною умовою) української
незалежності»
(Підкреслення наше, — О.Б.) 

Про духовну силу
української нації: 
«Тільки
воскреслий Дух давньо-князівського і лицарства козацького — незримих скрижалей
Кобзаря на Україні — дасть Їй силу зломити московську орду і напасті
«інтернаціональних конспіраторів» у нашу добу!».

Про владу, яка приведе
до пермоги:
«Чесні, мудрі,
відважні, шляхетні і характерні люди — можуть лише вести націю до перемоги, а
не до ганьби і розкладу».

Про шлях до
втілення національної ідеї:
 «Наш
національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з Росією…
Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого
переможця — встанемо. Зрікаючись його — ніколи».

Рядки біографії:

30 серпня 1883р. –
народився у Мелітополі  Катеринославської
губернії (нині Запорізька область).

1902–1907р.р. — навчався в Петербурзькому університеті,
закінчив юридичний факультет.

1908р.— емігрував до Галичини; навчався у Віденському та
Львівському університетах . 

1913 р. – виступив на з'їзді студентів у Львові з
доповіддю «Сучасне положення нації і наші завдання», яка вплинула на формування
світогляджу багатьох молодих українців, у тому числі – майбутнього засновника
ОУН Євгена Коновальця.    

1918 р.—очолив Українське телеграфне агентство та
Державне бюро преси в гетьманському уряді Павла Скоропадського.

1923– 39р.р. — головний редактор «Літературно-наукового
вісника» (Львів).

1939р. — емігрував до Західної Європи;  1947 р. — до Канади, де викладав українську
літературу в університеті Монреаля. 

30 березня 1973р. — помер у Монреалі.  

Головні твори:
«Модерне москвофільство», «Націоналізм», «Дурман соціалізму», «Де шукати наших
історичних традицій», «Дух нашої давнини». 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна» 

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути