chrome firefox opera safari iexplorer

3 вересня 1861 року народився український художник-імпресіоніст Михайло Беркос

03 вересня 2019 о 12:52
uk.wikipedia.org

 Михайло Андрійович
Беркос народився в Одесі, в родині грецького підданого, співробітника відомого
товариства «Белліно-Фендеріх», що займалася машино- та суднобудуванням. Мати
майбутнього митця походила з дворянського роду. 

Сім’я Беркосів
мала власний будинок у середмісті, на Пушкінській, і належала до кола заможних
та освічених одеситів.  

1877 р. Михайло закінчив Одеську  художню школу і   протягом 12 років навчався у Петербурзькій
академії мистецтв, у класі відомого художника, академіка Володимира Орловського
-  земляка й учня І.Сошенка і Т.Шевченка.

Талановиті студентські  роботи Беркоса відрізнялися довершеністю, отримували
численні нагороди: малі й великі золоті та срібні медалі.  

М.Беркос навчався в українському середовищі. Товаришував
з С.Васильченком, М.Самокишем, М.Ткаченком, К.Крижицьким, які з канікул
привозили пейзажі Слобожанщини, що зачарувала своєю красою й Беркоса. Врешті
молодий  художник  і сам вирушив до Харківщини на пленер, вислідом якого
стала ціла низка чудових пейзажів та етюдів.   

Михайло
Беркос на відмінно закінчив академію, отримавши звання класного художника першого ступеня і
право упродовж чотирьох років казенним коштом вдосконалювати свою
майстерність за кордоном. Подорожував Францією, Іспанією, Італією, Швейцарією,
Німеччиною.

Повернувшись, М.Беркос оселився на любій його серцю
Слобожанщині. Тут зустрів кохання свого життя – Марію Рейнеке, красуню і
генеральську вдову. Однак на заваді щасливолму шлюбові став… заповіт генерала.
Згідно з ним Марія діставала право на чималий спадок небіжчика лише в разі,
якщо більше не вийде заміж.  

Закохані оселилися в Малій Данилівці, що в передмісті Харкова, на
генеральській дачі. У статусі співмешканки пані Марія почувалався вкрай незатишно,
ревунвала коханого страшенно і скандали йому влаштовувала майстерно.   

Аби не втратити волю до життя і смак до творчості,  художник поринув у харківське мистецьке середовище. Мав прекрасних друзів, серед яких — відомий історик та філософ Дмитро Багалій, поет Велемир Хлебников, родина подвижників-просвітян Алчевських. 

«Капрі» (1899), дерево/олія 

Від 1904 р. М.Беркос викладає в Харківській міській школі
малювання і живопису Марії Раєвської-Іванової. За якийся час з ініціативи митця
у Харкові почало працювати художнє училище, де він викладав протягом 5 років.
На посаді директора першого
в Україні художньо-промислового музею Беркос доклав величезних зусиль
до поповнення колекції.  На чолі  Товариства харківських художників митець активно  популяризував український живопис. Натхненно
творив, подорожував, брав участь у виставках – в Одесі, Петербурзі, Парижі.

 У 1906 і 1908 роках  мав персональні виставки в Харкові, у 1911-  в Києві (разом з
 С.Васильківським). Роботи
українського імпресіоніста мали грандіозний успіх.   

Михайло Беркос, життєрадісний, бездоганно вихований, шляхетний, — був
правдивим  улюбленцем у мистецькому середовищі.
Його обожнювали дві чудові доньки. А от з цивільною дружиною  взаємини ставали дедалі гіршими. Пані Марія
жорстко протидіяла творчому спілкуванню художника, ревнувала його навіть до написаних
ним полотен (він став працювати потайки, ретельно ховаючи свої роботи від
ревнивиці). 

А на полотнах буяв і мінився сонячними барвами світ
Беркоса, його сади і поля, води і небеса… 

1919 р. Михайло Беркос написав одну зі своїх останніх
картин — «Яблуня цвіте». У
сяйві неповторного неба, яке міг написати лише «сонячний художник» Беркос —  стара яблуня востаннє викидає пишний цвіт. Усуспереч
війні та людським  стражданням, на втіху
знедоленим та знетямленим від болю і втрат… 

Смерть підкралася нечутно і несподівано. Дорогою додому з
Харкова художник  заразився тифом. 20
грудня 1919 р. майстра не стало.  

Митцева могила загубилася.

Переважна більшість творів збергіалася в Малій
Данилівці,у садибі Марії Рейнеке, яка – ми вже про це говорили – шалено
ревнувала митця навіть до його творів. Тож коли по його смерті знайшла
картини — понад 350 робіт –
підпалила їх, розвіявши попелом безцінну митецьку  спадщину…

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути