Вільям (Вільгельм) Людвігович Беренштам народився 1839 р.
в Києві у дворянській родині.
Закінчив Київську гімназію та історико-філологічний
факультет Київського Свято-Володимирського університету.
Зі студентських
часів займався організацією недільних шкіл у Києві.
По закінченні університету працював у гімназіях
Кам'янця-Подільського та Києва. Брав активну участь у діяльності Київської
громади. У 1861р. підписав листа до Тараса Шевченка, в
якому викладачі недільних шкіл дякували поетові
за надіслані для шкільних
потреб примірники
«Кобзаря».
1876 р. Вільям
Беренштам виїхав до
Росії. Викладав у гімназіях Пскова та Санкт-Петербурга. Тут, як і скрізь та
протягом цілого життя, активно пропагував все українське, насамперед –
творчість Тараса Шевченка. Навіть в умовах, коли діяли Валуєвський циркуляр та
Емський акт, В.Беренштам у 1883р. й двічі – у 1884р. домігся перевидання
«Кобзаря» в Петербурзі та впорядковував їх. У 1890-х роках брав участь у
організації в Петербурзі панахид за Т.Г.Шевченком. Крім того, був
співзасновником Товариства ім.Т.Г.Шевченка, створеного для надання допомоги
українцям з бідних родин, що навчались у вишах Санкт-Петербурга.
1898 р.
повернувся до Києва. Активно співпрацював з газетою «Киевский телеграф» та
журналом «Киевская старина», де публікував статті, переважно присвячені
українській літературі.
Помер вчений 23 листопада 1904 р. Похований на Байковому кладовищі в Києві. На надгробному камені було
викарбувано:
Як хочеш, ти вчиняй,
Що хочеш, говори,
Та на могильний камінь мій
Ні-ні та й подиви.
Могилу Вільяма Беренштама зруйнували у 1970-ті роки. У 1980-і на цьому місці виникли нові
поховання.
У шлюбі з Зінаїдою
Орестівною Новицькою (донькою відомого філософа) вчений виховував доньку Марію
та синів Володимира і Михайла. Донька згодом вийшла заміж за відомого філософа
Богдана Кістяківського. Обидва сини стали знаними адвокатами.
Підготувала Олена Бондаренко