chrome firefox opera safari iexplorer

19 квітня – Воскресіння Христове (Великдень)

19 квітня 2020 о 11:27

Це свято називають найсвітлішим; святом воскреслої надії
; життя, що перемагає смерть.

Це свято Воскресіння Сина Божого, який Своєю смертю в
земному житті спокутував гріхи людства і дав надію людській душі на вічне
життя. Воно огортає теплом і випромінює любов Ісуса до кожного й кожної з нас. 

Зауважимо, що українці 
святкували Великдень іще за дохристиянських часів. Свято так і
називалося – Великдень, чи то Великий День, коли весна перемагала зиму, і
природа відроджувалася для цвіту й плоду. До цього дня фарбували  та розмальовували яйця, пекли хліби, що стали
прообразами пасок.  

А 325
р. на Нікейському
соборі  християнські ієрархи визначили
порядок відзначення Воскресіння Христового, який великою мірою зберігся
донині.  

З Великоднем в українців пов’язано  багато прикмет і звичаїв.

Скажімо, давніше 
вважали, що в ніч проти Великодня можна 
побачити свою померлу рідню. Але говорити до небіжчиків не слід: можуть
покликати з собою.  

Цієї ночі нечиста сила з особливим завзяттям противиться
Христовому Воскресінню, тож здатна на найбільші капості. А під час вранішньої
Служби Божої  запросто можна впізнати
відьом та чаклунів: вони стають спиною до вівтаря.

 На Великдень
ворота до раю відчиняються, і душі померлих   потрапляють просто до раю, повз чистилище. 

Свячене має цілющі властивості, тож у кожній оселі після
свята зберігали шматочок паски.  

По вранішній Службі Божій люди радісно вітають одне
одного: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!», христосуються та обдаровують
одне одного писанками і крашанками.  

Повернувшись додому, сідають за святкові столи, перед тим
неодмінно помолившись. 

А після обіду годиться провідати могили своїх кревних,
взявши із собою свячене. 

Цього року наше улюблене свято не таке, як завжди. У
щоденний лексикон увірвалися раніше вельми рідко вживані «карантин»,
«самоізоляція»; христосуватися лікарі не радять, та й незручно – маска
заважає;  священики, які дбають про своїх
парафіян, просять утриматися від походів до храму. Отже, відзначатимемо  Великдень вдома, поберігши себе і своїх
рідних.  

Господь бо є скрізь, і Він звідусіль почує наші молитви.

Молімося з глибокою вірою в кращі часи й просімо Господа
нашого про скоріше закінчення лихих часів, перемогу над ворогом і щасливу долю
для рідної країни і своєї родини. 

Христос Воскрес!

Воістину
Воскрес!

Світлого свята, душевного спокою і твердої віри у добро!

«Рідна країна»

Розділи: Традиції

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі