chrome firefox opera safari iexplorer

19 квітня – Воскресіння Христове (Великдень)

19 квітня 2020 о 11:27

Це свято називають найсвітлішим; святом воскреслої надії
; життя, що перемагає смерть.

Це свято Воскресіння Сина Божого, який Своєю смертю в
земному житті спокутував гріхи людства і дав надію людській душі на вічне
життя. Воно огортає теплом і випромінює любов Ісуса до кожного й кожної з нас. 

Зауважимо, що українці 
святкували Великдень іще за дохристиянських часів. Свято так і
називалося – Великдень, чи то Великий День, коли весна перемагала зиму, і
природа відроджувалася для цвіту й плоду. До цього дня фарбували  та розмальовували яйця, пекли хліби, що стали
прообразами пасок.  

А 325
р. на Нікейському
соборі  християнські ієрархи визначили
порядок відзначення Воскресіння Христового, який великою мірою зберігся
донині.  

З Великоднем в українців пов’язано  багато прикмет і звичаїв.

Скажімо, давніше 
вважали, що в ніч проти Великодня можна 
побачити свою померлу рідню. Але говорити до небіжчиків не слід: можуть
покликати з собою.  

Цієї ночі нечиста сила з особливим завзяттям противиться
Христовому Воскресінню, тож здатна на найбільші капості. А під час вранішньої
Служби Божої  запросто можна впізнати
відьом та чаклунів: вони стають спиною до вівтаря.

 На Великдень
ворота до раю відчиняються, і душі померлих   потрапляють просто до раю, повз чистилище. 

Свячене має цілющі властивості, тож у кожній оселі після
свята зберігали шматочок паски.  

По вранішній Службі Божій люди радісно вітають одне
одного: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!», христосуються та обдаровують
одне одного писанками і крашанками.  

Повернувшись додому, сідають за святкові столи, перед тим
неодмінно помолившись. 

А після обіду годиться провідати могили своїх кревних,
взявши із собою свячене. 

Цього року наше улюблене свято не таке, як завжди. У
щоденний лексикон увірвалися раніше вельми рідко вживані «карантин»,
«самоізоляція»; христосуватися лікарі не радять, та й незручно – маска
заважає;  священики, які дбають про своїх
парафіян, просять утриматися від походів до храму. Отже, відзначатимемо  Великдень вдома, поберігши себе і своїх
рідних.  

Господь бо є скрізь, і Він звідусіль почує наші молитви.

Молімося з глибокою вірою в кращі часи й просімо Господа
нашого про скоріше закінчення лихих часів, перемогу над ворогом і щасливу долю
для рідної країни і своєї родини. 

Христос Воскрес!

Воістину
Воскрес!

Світлого свята, душевного спокою і твердої віри у добро!

«Рідна країна»

Розділи: Традиції

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути