chrome firefox opera safari iexplorer

19 квітня – Воскресіння Христове (Великдень)

19 квітня 2020 о 11:27

Це свято називають найсвітлішим; святом воскреслої надії
; життя, що перемагає смерть.

Це свято Воскресіння Сина Божого, який Своєю смертю в
земному житті спокутував гріхи людства і дав надію людській душі на вічне
життя. Воно огортає теплом і випромінює любов Ісуса до кожного й кожної з нас. 

Зауважимо, що українці 
святкували Великдень іще за дохристиянських часів. Свято так і
називалося – Великдень, чи то Великий День, коли весна перемагала зиму, і
природа відроджувалася для цвіту й плоду. До цього дня фарбували  та розмальовували яйця, пекли хліби, що стали
прообразами пасок.  

А 325
р. на Нікейському
соборі  християнські ієрархи визначили
порядок відзначення Воскресіння Христового, який великою мірою зберігся
донині.  

З Великоднем в українців пов’язано  багато прикмет і звичаїв.

Скажімо, давніше 
вважали, що в ніч проти Великодня можна 
побачити свою померлу рідню. Але говорити до небіжчиків не слід: можуть
покликати з собою.  

Цієї ночі нечиста сила з особливим завзяттям противиться
Христовому Воскресінню, тож здатна на найбільші капості. А під час вранішньої
Служби Божої  запросто можна впізнати
відьом та чаклунів: вони стають спиною до вівтаря.

 На Великдень
ворота до раю відчиняються, і душі померлих   потрапляють просто до раю, повз чистилище. 

Свячене має цілющі властивості, тож у кожній оселі після
свята зберігали шматочок паски.  

По вранішній Службі Божій люди радісно вітають одне
одного: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!», христосуються та обдаровують
одне одного писанками і крашанками.  

Повернувшись додому, сідають за святкові столи, перед тим
неодмінно помолившись. 

А після обіду годиться провідати могили своїх кревних,
взявши із собою свячене. 

Цього року наше улюблене свято не таке, як завжди. У
щоденний лексикон увірвалися раніше вельми рідко вживані «карантин»,
«самоізоляція»; христосуватися лікарі не радять, та й незручно – маска
заважає;  священики, які дбають про своїх
парафіян, просять утриматися від походів до храму. Отже, відзначатимемо  Великдень вдома, поберігши себе і своїх
рідних.  

Господь бо є скрізь, і Він звідусіль почує наші молитви.

Молімося з глибокою вірою в кращі часи й просімо Господа
нашого про скоріше закінчення лихих часів, перемогу над ворогом і щасливу долю
для рідної країни і своєї родини. 

Христос Воскрес!

Воістину
Воскрес!

Світлого свята, душевного спокою і твердої віри у добро!

«Рідна країна»

Розділи: Традиції

1 грудня

Інші дати
День працівників прокуратури
Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівників прокуратури - 1 грудня.
Розгорнути
Народився Микола Леонтович
(1877, с.Монастирок, Вінницька область - 1921) – український композитор, хоровий диригент, Його обробка для хору народної пісні «Щедрик» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Розгорнути
Народився Платон Воронько
(1913, с. Чернеччина, Сумська область – 1988) – український письменник, публіцист. Автор поетичної збірки «Повінь».
«У моєї доні Оченята сонні, Рученьки, Мов з вати, Доня Хоче спати... Ніч прийшла Тихенька, Спи, Моя маленька...» (Платон Воронько)
Розгорнути
Народився Платон Майборода
(1918, с.Пелехівщина, Полтавська область – 1989) –український композитор, автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень ( «Пісня про рушник», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс»).
А чи ранньою, чи пізньою, Як цвістимуть всі сади, Я прийду до тебе піснею, Тільки прагни, тільки жди…(Платон Майборода)
Розгорнути
Народився Георгій Майборода
(1913, с. Пелехівщина Полтавської обл. - 1992) - український композитор. Автор багатьох опер, симфоній, концертів для голосу з оркестром, для скрипки з оркестром, симфонічних варіацій для віолончелі з оркестром, хорів, романсів.
Розгорнути