chrome firefox opera safari iexplorer

7 квітня: Благовіщення

07 квітня 2020 о 10:05
espreso.tv

Це одне з найшанованіших в Україні християнських свят.  

Цього дня перед Пречистою Дівою Марією постав архангел
Гавриїл, аби сповістити, що внаслідок непорочного зачаття від Духа Святого вона
народить Сина Божого, Спасителя людства: 

«Радуйся,
благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні, і породиш сина, і назвеш його Ісус.
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог
престол Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повік, і  царству його не буде кінця.» 

Марія, котра на той час щойно заручилася з Йосифом,
промовила: «Як же це станеться, коли я
мужа не знаю?».
І відповів архангел: «Дух
Святий зійде на тебе... У Бога немає неможливого.»
Марія сказала: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму
слову»…

Церква встановила дату відзначення Благовіщення у IV ст.
(після того, як окремим святом стало Різдво Христове), відлічивши 9 місяців від
Різдва. 

 В Україні
вважається, що Благовіщення – третя зустріч весни, після Стрітення Господнього
та Сорока Мучеників. Цього дня Зима остаточно переможена Весною; Господь благословляє
землю на засівання. Після Благовіщення можна починати роботи у полі й на
городі. 

До України повертаються лелеки й заходяться лаштувати гнізда.
Після зимового сну виповзають вужі та змії. Господарі випускають усіх свійських
тварин і виносять надвір вулики.  

Існує чимало «благовіщенських» прикмет. 

Скажімо, якщо цього дня дівчина, йдучи  по воду, знайде квітку первоцвіту (примули,
що має також народні назви миколайчиків, баранців), — цього ж таки літа вона
вийде заміж. А якщо знайде пролісок —  буде
щаслива. 

А жінкам годиться особливо піклуватися про своїх
чоловіків. Кажуть, якщо дружина назве сорок разів свого чоловіка «милим» —
цілий рік подружжя житиме у щасті та злагоді. 

На Благовіщення, за українським звичаєм, не можна чинити
жодної роботи, — ні в полі, ні в господі чи оселі — адже цього дня «навіть птах
гнізда не в’є».  

Не можна торкатися насіння та зерна, приготованих для сівби,
бо воно враз втратить свою силу і не зійде. 

Так само не треба  під
квочку підкладати яйця, бо перетворяться на побовтюхи. 

Не слід
брати і давати в борг гроші. А крім того – сіль та перець.   Жіноцтву ж не варто коси плести й занадто
пишно вдягатися.  

На Благовіщення в українських церквах завжди відбувалися
святкові служби Божі, на церковних подвір’ях у небо випускали білих голубів. 

Цього року – ситуація незвичайна, тож варто застерегтися
і брати участь у церковних богослужіннях ліпше онлайн…  

Зате можна всім, хто постує, на Благовіщення трохи піст
послабити:   їсти рибу, олію, ба навіть краплину вина випити. А от
м’ясо чи молочне – в жодному
разі.  

З Благовіщенням будьте здорові!

Нехай ваші оселі навідують лише добрі, благі вісті!

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути