«Щоб творити,потрібна певна динамічна сила.
А яка сила може бути могутнішою за любов?»
Ігор Стравінський
Ігор Стравінський
вважається одним з найгеніальніших композиторів і диригентів. 2002-й рік ЮНЕСКО
оголосила Роком Стравінського, і його 120-ліття відзначалося у всьому світі.
У США, куди Стравінський емігрував, його називають композитором номер
один.
Він же з вдячністю і любов’ю завжди згадував містечко Устилуг на Волині, де натхненно і
щасливо творив…
Народився Ігор
Стравінський у м. Оранієнбаум (нині Ломоносов у складі Санкт-Петербурга), в
родині співака Маріїнського театру Федора Стравінського і піаністки-акомпаніаторки
Ганни Холодовської зі старовинного роду
Сулим. Сам композитор писав: «Наше
прізвище було Сулима-Стравінські, однак коли Росія анексувала частину Польщі,
то «Сулима» з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища».
Батько майбутнього композитора збирав українські книги,
зокрема – видання «Кобзаря»; в його оселі були портрети Тараса Шевченка,
ілюстрації до Шевченкових творів, картини з українськими краєвидами. Цікава
деталь: саме Федір Стравінський позував Іллі Рєпіну, коли той творив свою
відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» — як «осавул». Та й
сам написав картину «Вид могили Т. Г. Шевченка над Дніпром поблизу міста
Канева».
Музикою, зокрема – грою
на фортепіано, Ігор почав займатися з 9 років. Перші уроки дав йому Федір Якименко, композитор і
педагог, рідний брат відомого композитора Якова Степового.
1900 р. І.Стравінський закінчив гімназію Я.Гуревича і за
наполяганням батька вступив на юридичний факультет Петербурзького університету. Водночас брав
уроки композиції у М.Римського-Корсакова. Перший твір
Стравінського — вокальна сюїта «Фавн и пастушка» на слова О.Пушкіна (1906 р.)
У 1909р.,після прем’єри «Фантастичного скерцо», Стравінський отримав від С.Дягілєва замовлення на балети,
прем’єри яких відбулися в Парижі й одразу принесли композиторові світову
славу. Це були «Жар-птиця», «Петрушка»
та «Весна священна».
1906 р. Ігор Стравінський узяв шлюб з Катериною Носенко і
відтоді переважно мешкав у її маєтку в Устилугу, час від часу виїжджаючи до
Швейцарії, де дружина лікувалася.
Композитор записував українські народні пісні, мотиви яких пізніше
вчуватимуться у багатьох його творах...
Від 1914 р. Стравінський мешкає у Швейцарії та Франції. 1939 р. протягом кількох місяців зазнає
непоправних втрат: помирають старша донька, дружина, мати. Прагнучи змінити
місця, пов’язані з тяжким горем, приймає пропозицію Гарвардського університету читати
курс лекцій, що були згодом видані під назвою «Музична поетика».
Поступово з музики
Стравінського зникають національні мотиви, дедалі яскравіше проступають
елементи класицизму.
Від 1925 р. Стравінський
активно займається диригентською діяльністю.
Пізній період
творчості композитора пов’язаний переважно з релігійною тематикою: «Священное песнопение», «Потоп», «Авраам и Исаак», «Заупокойные песнопения» та інші твори. Вершина
творчості Стравінського – «Реквієм» (1966 р.).
Восени 1962 -го Ігор Стравінський уперше за 48 років відвідав Москву
і Ленінград. У можливості навідатися до рідного Устилугу московська влада йому відмовила…
Помер І.Ф.Стравінський 6 квітня 1971 р. у Нью-Йорку (США), похований у Венеції (Італія), на цвинтарі, що
розташований на острові Сан-Мікеле — поряд з могилою Сергія Дягілєва.
Стравінський —
автор 4-х опер («Соловей», «Мавра», «Царь Эдип», «Похождения повесы»); 14-ти
балетів; численних творів для
симфонічного і камерного оркестрів, для фортепіано, хору, вокальних творів.
За кордоном вийшли
друком його «Хроника
моей жизни», 6
книг діалогів з американським диригентом Р.Крафтом, «Беседы с Игорем Стравинским», «Мемуары и комментарии» та
інші.
У червні
1994 в м. Устилуг відкрито будинок-музей Стравінського. На Волині відбуваються фестивалі «Стравінський та Україна».
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
