chrome firefox opera safari iexplorer

29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом

29 жовтня 2020 о 07:11

Інсульт – друга у світі причина смерті й третя – інвалідності.

 Інсульт – це раптова смерть частини  клітин головного мозку внаслідок нестачі кисню через порушення кровопостачання, що, своєю чергою, настає в результаті  блокування або розриву кровоносних судин. Наслідками    інсульту можуть  бути параліч, деменція (недоумство),  депресія, що важко піддається лікуванню.

 За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, 70% інсультів і 87% летальних (смертельних) випадків внаслідок інсульту, та  скорочення тривалості життя після пережитого інсульту припадають на країни з низьким і середнім рівнем доходів населення. В країнах з високим рівнем доходів Кількість випадків інсульту скоротилася протягом останніх 20 років на 42%.

 Інсульт «помолодшав» на 15 років і став значно частіше смертельним. Від нього потерпають і вмирають люди в активному, продуктивному  віці. Тобто, проблема з медичної перетворилася ще й на соціальну.     

2006 р. Всесвітня організація з проблем інсульту (World Stroke Organization, WSO), ініціювала відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Відтоді щороку 29 жовтня в цілому світі відбуваються заходи для поширення знань   щодо попередження та лікування інсульту,надання допомоги при  інсульті, догляду за людьми, які  пережили інсульт.

Кілька фактів про інсульт:

  1. 1. Перша нформація. Інсульт першим «виявив» відомий давньогрецький лікар Гіпократ ще у 460-і роки до нашої ери. Він зафіксував знепритомнення, пов’язане з раптовими проблемами у головному мозку. Клавдій Гален, також грецький лікар, описав перебіг інсульту, зокрема – дедалі глибшу непритомність, що часто закінчується смертю. Гален назвав хворобу «апоплексією», тобто – паралічем. Відтоді слово «апоплексія» досить довго використовувалося для означення інсульту. Німецький вчений Р.Вірхов встановив, що інсульт спричиняється тромбозом судин внаслідок жирового переродження стінок артерії та атеросклерозу.

2.Причини. Найчастіше — артеріальна гіпертензія (гіпертонія), захворювання серця, великі фізичні навантаження, психологічна травма, спазм судин.

3.Фактори ризику. Гіпертонія, підвищений рівень ліпідів (жирових сполук, що не розчиняються у воді), цукровий діабет, паління, похилий вік, низька фізична активність, нездорове харчування, ожиріння.

4.Ознаки інсульту:

-раптовий сильний головний біль без явної причини;                                                                              -раптова слабкість у м’язах або оніміння однієї половини тіла (обличчя, рука, нога);                                                                                                                                                                     -раптове порушення мовлення;                                                                           -раптове порушення зору, роздвоєння предметів;                                                                                                                  -раптова втрата рівноваги (дуже часто – вкупі з нудотою та знепритомненням).                               

 5.Перша допомога при інсульті:

-переконатися, що хворий може дихати. Якщо дихання порушене, обережно покласти хворого на бік, при потребі — очистити ротову порожнину;   

— виміряти (за можливості) артеріальний тиск і рівень цукру в крові, записати показники, щоб передати лікарям. Також важливо бодай приблизно встановити, коли стався інсульт;

— розташувати хворого у зручній для нього позі.

Не можна: знижувати тиск до приїзду лікарів (високий тиск при інсульті – це спроба мозку адаптуватися); поїти чи годувати хворого.

Головне — треба негайно викликати «швидку». Кожна хвилина – на вагу золота! Що швидше почнеться лікування, то менше клітин головного мозку буде пошкоджено.   

6.Профілактика інсульту. Систематичне вимірювання  артеріального тиску (особливо якщо  є схильність до його підвищення); регулярне відвідування  лікаря; фізична активність та здорове харчування; відмова від шкідливих звичок.  

Будьмо здорові та дужі!

«Рідна країна»

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...