chrome firefox opera safari iexplorer

Як за Сталіна Лесю Українку зробили пропагандистом російської культури

25 січня 2021 о 13:39
galinfo.com.ua

«Та й осоружна ж ся мені Москва»Леся Українка «Бояриня»

За місяць в Україні будемо відзначати ювілей Лесі Українки – 150 років від дня народження. За «подарунки» від місцевої влади я вже писав. Так на малій батьківщині ювілярки в Новоград-Волинському планують закрити районну бібліотеку імені Лесі Українки.А от «подарунок» з часів Сталіна досі залишається: головний російськомовний театр російської драми в Україні називається іменем…Лесі Українки.

Чому в 1941 році так сталося, ніхто не може пояснити. Скоріше за все задум Сталіна і його представників в Україні полягав у необхідності піднести бойовий дух українців у війні з недавнім союзником вождя більшовиків – Гітлером.Отож, вже 80 років Лесю Українку використовують як символ російської культури в Києві – столиці України.Нагадаю, що Леся Українка написала 22 драматичні твори. Але в контексті сьогоднішньої теми показовим є історія «Боярині» – єдиної п‘єси із історії українсько-російських відносин. «Бояриня» була написана в Єгипті під час лікування у 1910 році, а опублікована вже після смерті авторки у 1914. Цікаво, що вперше театральну постановку «Боярині» зробила трупа Миколи Садовського у Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. На прем’єрі 1919 року побувало все керівництво тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою!Згодом твір Лесі Українки заборонний як у Російській імперії, так і в Радянському  Союзі! «Бояриня» не потрапила навіть у повне зібрання творів Лесі Українки. 

Лише в 1989 році п‘єсу спочатку опублікували, а згодом зробили театральну постановку.Не буду переповідати зміст забороненої російською та радянською владою «Боярині» Лесі Українки про принципову відмінність у культурі, ментальності та побуті двох різних – українського та російського народів.Скажу лише про те, що якби «Бояриню» нині прочитав Путін та його «московські посіпаки»(так Леся Українка називає у своїй п‘єсі тих, хто перекинувся на службу Росії), вони б знову спробували її заборонити! Бо ми надто різні й недаремно ж головна героїня п’єси стверджує, що в Україні й місяць ясніше світить, ніж у Росії сонце!Отож, напередодні 150-річчя Лесі Українки варто було б завершити 80-річну сталінську історію використання імені Великої Українки, яка все життя пропагувала українську, а не російську культуру!

Лідер партії Громадський рух «Рідна країна»

Микола Томенко

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути