chrome firefox opera safari iexplorer

14 травня: цікаво знати

14 травня 2021 о 06:00

У народі 14 травня називали Яреми-запрягальника, бо на цей час приходиться розпал польових робіт. Негода у цей день передвіщає сурову і холодну майбутню зиму. А якщо сонце сходить ясно – все літо буде гарне, погоже. Наші предки казали: «Якщо на Ярему день погожий, то й жниво буде пригоже». У цей час у давнину проводжали весну і зустрічали поліття.

У Києві ж в Яремин день мешканці збиралися на «маївки». Здебільшого, це робили учні з вчителями, котрі збиралися на Щекавиці і влаштовували урочисті обрядодійства.

За церковним календарем, 14 травня вшановують пророка Єремію; преподобного Пафнутія Боровського; пресвятих мучеників Афонських Євфимія, Ігнатія та Акакія; священномученика Макарія, митрополита Київського; пресвятого мученика Вату Персянина; благовірну Тамару, царицю Грузинську, та ікону Божої Матері «Несподівана Радість».

Іменинники 14 травня:
Тамара, Марко, Ярема, Макар, Гнат.

14 травня народились:

1869 – Олександр Фомін – ботанік. З 1914 року працював в Україні. Праці присвячені питанням морфології, систематики флори Кавказу, Криму, Сибіру, Далекого Сходу й України. Після смерті Фоміна Київський ботанічний сад був названий на його честь.

1871 – Василь Стефаник – видатний український письменник, майстер експресіоністичної новели. Автор збірок новел «Камінний хрест», «Синя книжчека», «Дорога».

1920 – Ярослава Стецько – українська політична діячка, журналістка. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН.

Події 14 травня:

1955 – у Варшаві підписали договір про дружбу, співробітництво й взаємну допомогу між соціалістичними країнами і створили об’єднане командування збройними силами (Варшавський договір).

1975 – футболісти київського «Динамо» уперше вибороли Кубок володарів кубків.

Що таке «геліотропізм»?

Під дією сили земного тяжіння в рослин можна спостерігати цікаве біологічне явище — геотропізм. Геотропізм - це потужний фактор, який сприяє формуванню стовбура або стебла рослини радіально радіусу Землі, однак досить часто, за певних обставин геотропізм може бути «подоланий» іншим біологічним явищем — геліотропізмом. Досвідчені знавці термінів грецького походження зроблять висновок про те, що геліотропізм так чи інакше пов'язаний із Сонцем, і будуть абсолютно праві.

Геліотропізм - це явище, при якому рослини набувають здатності приймати певне положення під впливом сонячного світла. Всі ми з дитинства знаємо як квітка соняшника рухається за сонячним диском на небі, або коли квітка зранку розкривається, а ввечері, коли Сонце сідає, квітка закривається. Всі ці приклади є проявом геліотропізму в рослин. За нестачею сонячного світла, рослина може певний час порушувати закономірність (або ж закон) геотропізму, і викривляється в бік світла. В такому випадку можна говорити про те, що геліотропізм перемагає над геотропізмом. Однак це носить лише тимчасовий характер. Коли ж рослина дотягується до світла, вона знову починає рости за законом геотропізму, тобто радіально до радіусу Землі.

Сучасний термін «геліотропізм» в ботанічній науці в використовується дещо рідше. Однак його замінив інший термін — фототропізм. Геліотропізм вперше був описаний видатний вченим Леонардо Да Вінчі в його ботанічних дослідженнях. Термін «геліотропізм» був введений в науку на початку XIX століття Огюстеном Декандолем-старшим для опису росту верхівки стебла у напрямку до сонця (за інформацією Природничо-географічного товариства).

Розділи: Календар

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути