У народі 14 травня називали Яреми-запрягальника, бо на цей час приходиться розпал польових робіт. Негода у цей день передвіщає сурову і холодну майбутню зиму. А якщо сонце сходить ясно – все літо буде гарне, погоже. Наші предки казали: «Якщо на Ярему день погожий, то й жниво буде пригоже». У цей час у давнину проводжали весну і зустрічали поліття.
У Києві ж в Яремин день мешканці збиралися на «маївки». Здебільшого, це робили учні з вчителями, котрі збиралися на Щекавиці і влаштовували урочисті обрядодійства.
За церковним календарем, 14 травня вшановують пророка Єремію; преподобного Пафнутія Боровського; пресвятих мучеників Афонських Євфимія, Ігнатія та Акакія; священномученика Макарія, митрополита Київського; пресвятого мученика Вату Персянина; благовірну Тамару, царицю Грузинську, та ікону Божої Матері «Несподівана Радість».
Іменинники 14 травня:
Тамара, Марко, Ярема, Макар, Гнат.
14 травня народились:
1869 – Олександр Фомін – ботанік. З 1914 року працював в Україні. Праці присвячені питанням морфології, систематики флори Кавказу, Криму, Сибіру, Далекого Сходу й України. Після смерті Фоміна Київський ботанічний сад був названий на його честь.
1871 – Василь Стефаник – видатний український письменник, майстер експресіоністичної новели. Автор збірок новел «Камінний хрест», «Синя книжчека», «Дорога».
1920 – Ярослава Стецько – українська політична діячка, журналістка. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН.
Події 14 травня:
1955 – у Варшаві підписали договір про дружбу, співробітництво й взаємну допомогу між соціалістичними країнами і створили об’єднане командування збройними силами (Варшавський договір).
1975 – футболісти київського «Динамо» уперше вибороли Кубок володарів кубків.
Що таке «геліотропізм»?
Під дією сили земного тяжіння в рослин можна спостерігати цікаве біологічне явище — геотропізм. Геотропізм - це потужний фактор, який сприяє формуванню стовбура або стебла рослини радіально радіусу Землі, однак досить часто, за певних обставин геотропізм може бути «подоланий» іншим біологічним явищем — геліотропізмом. Досвідчені знавці термінів грецького походження зроблять висновок про те, що геліотропізм так чи інакше пов'язаний із Сонцем, і будуть абсолютно праві.
Геліотропізм - це явище, при якому рослини набувають здатності приймати певне положення під впливом сонячного світла. Всі ми з дитинства знаємо як квітка соняшника рухається за сонячним диском на небі, або коли квітка зранку розкривається, а ввечері, коли Сонце сідає, квітка закривається. Всі ці приклади є проявом геліотропізму в рослин. За нестачею сонячного світла, рослина може певний час порушувати закономірність (або ж закон) геотропізму, і викривляється в бік світла. В такому випадку можна говорити про те, що геліотропізм перемагає над геотропізмом. Однак це носить лише тимчасовий характер. Коли ж рослина дотягується до світла, вона знову починає рости за законом геотропізму, тобто радіально до радіусу Землі.
Сучасний термін «геліотропізм» в ботанічній науці в використовується дещо рідше. Однак його замінив інший термін — фототропізм. Геліотропізм вперше був описаний видатний вченим Леонардо Да Вінчі в його ботанічних дослідженнях. Термін «геліотропізм» був введений в науку на початку XIX століття Огюстеном Декандолем-старшим для опису росту верхівки стебла у напрямку до сонця (за інформацією Природничо-географічного товариства).
