chrome firefox opera safari iexplorer

«Себе поручаю вашим родительським милостям»: що писав матері останній гетьман Розумовський

10 травня 2021 о 20:16

9 травня в Україні відзначали День матері. У нас це свято стало офіційним нещодавно (з 1999 року), проте виявлення пошани до своїх матерів притаманне українцям здавна. Один із показових прикладів повʼязаний із останнім гетьманом Війська Запорозького – Кирилом Розумовським (1750–1764). 

Його вірну синівську турботу засвідчує лист до матері від 18 жовтня 1751 року, що зберігається у зібранні Національного музею історії України. Кирило Григорович звертається до «милостивої государині матушки» та повідомляє про надання їй «у вічне і спокійне володіння» двох містечок у Київському полку (Носовки й Кобижча). Це своє рішення він називає «пошаною синівською». 

Витриманий у офіційному жанрі лист завершується притаманною тогочасним синівським листам фразою «а себе поручаю вашим родительським милостям».

Із експозиції НМІУ

Не згадана в листі по імені, матір останнього гетьмана – Наталія Дем’янівна, була дочкою простого козака із села Адамівки Козелецького повіту. Її сини: Олексій – генерал-фельдмаршал, фаворит, а, можливо, й таємний чоловік імператриці Єлизавети Петрівни, та Кирило – гетьман і президент Російської академії наук у Петербурзі, виявляли постійну турботу про свою матінку. Завдяки дітям вона була удостоєна придворного чину, однак життя у столиці не вабило жінку. Вона оселилася на одному з хуторів біля Адамівки, вкладала кошти у будівництво церков (один із храмів – собор Захарія та Єлизавети, став окрасою Козельця) і постійно передавала своїм синам клопотання від різних козацьких чинів для сприятливого вирішення у столиці. Недарма генеральний підскарбій Яків Маркович та генеральний хорунжий Микола Ханенко у своїх приватних щоденниках шанобливо називали Наталію Демʼянівну «пані Розумовська, Олексія Григоровича матушка».

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути