Про те, що у старому Луцьку вся територія помережана підземними ходами, не є секретом. Відомі історії про те, як хтось десь то провалювався на рівному місці, то натикався на черговий підземний хід.
Є легенди, що підземні ходи виходять з-під середньовічного Луцького замку далеко за його територію. В реальності ж найбільш досліджені підземелля є під кафедральним римо-католицьким собором святих Петра і Павла, які роками розчищали і доглядали ентузіасти на чолі з Олегом Виноградовим. Його, простого робітника, що став істориком і краєзнавцем, так за життя і називали - «хранитель луцьких підземель».
Після смерті Виноградова у Старому місті розпочалися активні ремонтно-реставраційні роботи у рамках проєкту у рамках проєкту «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014—2020». Відновлюють пам’ятки архітектури національного значення: вежі Чорторийських, оборонну стіну, частини келій монастиря єзуїтів тощо. Під час археологічних досліджень під вежею Чорторийських та колегіумом єзуїтів археологи розкопали підземелля, про які раніше було мало відомостей. Місто на ці роботи виділило понад мільйон гривень. І ось нововідкриті підземелля вежі Чорторийських, які були частиною Окольного Луцького замку, з’єднали з підземними галереями колегіуму єзуїтів. Для цього треба було розкопати засипаний землею 18-метровий коридор. Встановлено страхувальні стійки і змонтовано металеві балки через кожні півметра.
Вже цього року обіцяють відкрити відвідувачам майже 700 квадратних метрів підземель. Якщо об’єднають усі відомі і відкриті підземелля в один комплекс, то це будуть, каже луцький міський голова Ігор Поліщук, найбільші історичні підземелля в Україні.
