chrome firefox opera safari iexplorer

Українська святиня — під загрозою вилучення з переліку об'єктів ЮНЕСКО

05 липня 2021 о 09:00

Україна ризикує втрапити до «чорного списку» комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. А все через події на території Києво-Печерської Лаври. Про це йдеться в матеріалі Максима Левади «Лавра — стоп ЮНЕСКО», опублікованому днями на сайті «Музейний простір».

Знаменита на весь світ Києво-Печерська Лавра — не лише об’єкт з переліку ЮНЕСКО, а й Національний заповідник, найбільший музейний комплекс країни. І, відповідно, охороняється законом. Зокрема, у ст. 33 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» наголошується на тому, що «в межах історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об'єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання».

А тим часом кілька днів тому на території Києво-Печерської Лаври знищено дві старі могили, пише Максим Левада.

Це могила Володимира Бутовича (1817—1871), голови дворянства Київського повіту, дійсного статського радника, нащадка козацького роду, що був похований на південь від церкви Різдва Пресвятої Богородиці. 

Та могила Давида (Данили) Нащинського (1721—1793), філософа, літератора, перекладача, педагога, ректора Києво-Могилянської академії. Данило Нащинський теж був нащадком старого козацько-старшинського роду, а поховано його було на південний захід від церкви Зачаття святої Анни.

"Ці дві могили знищено не просто так. На тих місцях вже поховано якихось нових сучасних небіжчиків – церковних ієрархів, — зазначає автор статті «Музейного простору». — Отже, картина, з урахуванням того, що йдеться про об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО, виглядає такою:

1. На території об’єкта ЮНЕСКО знищено два поховання видатних діячів української історії, одне з яких було пам’яткою.

2. На території об’єкта ЮНЕСКО було здійснено земляні роботи, які не були погоджені органами охорони культурної спадщини, і про які не було проінформовано ЮНЕСКО;

3. На території об’єкта ЮНЕСКО проводяться сучасні поховання.

Останній пункт змушує нагадати, що відбулося не лише порушення законодавства про охорону культурної спадщини. На території об’єкту ЮНЕСКО вчинено дії, що регулюються Законом України «Про поховання та поховальну справу». 

Отож, згадані події у Лаврі мають ознаки відразу двох злочинів, зафіксованих у Кримінальному кодексі України (ч. 1 ст 297 та ч. 2 ст. 298).

Корінь проблеми автор статті Максим Левада бачить у тому, що план управління об'єктом ЮНЕСКО, що ним є Києво-Печерська Лавра, досі не створено. Заповідник досі не має актів на землю, а тому на території Лаври буквально панує попівська самодіяльність.

Чому це дуже важливо? Чергова сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО відкриється 16 липня. А потрапляння до «чорного списку» для України здатне автоматично перекреслити аргументацію стосовно беззаконня, що його нині фіксують українські експерти на території окупованого Росією Херсонесу Таврійського в Криму – об’єкту з переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Тож фонд «Рідна країна», як головний організатор Всеукраїнської акції «7 чудес України» (зауважимо, що Києва-Печерська Лавра — серед переможців проекту) вимагає від Міністерства культури України і керівництва Заповідника негайно провести перевірку і зупинити наругу над пам'яткою, яка є надбанням Світової спадщини ЮНЕСКО.

«Хто повинен нести відповідальність за відсутність роботи по збереженню культурної спадщини на території заповідної частини Києво-Печерської Лаври? Чому ніхто не реагує на самодіяльність і незаконну будівельну діяльність попів на території пам‘ятки ЮНЕСКО? І чому адміністрація Заповідника не опікується станом історико-культурних об‘єктів Києво-Печерської лаври, а вибиванням бюджетних грошей займаються церковники?», — заявив засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко. 

5 грудня

Інші дати
День працівників статистики
Відзначається День працівників статистики в Україні 5 грудня. Це професійне свято, встановлене Указом Президента від 02.12.2002 № 1120/2002.
Розгорнути
Народився Михайло Дерегус
(1904, с. Веселе, Харківська область - 1997) - український графік і живописець. Автор картин «Тарас Бульба на чолі війська», «Тарас слухає кобзаря», «Дума про козака-бандуриста», «Маруся Богуславка», «Козака несуть», «Народження пісні».
Розгорнути
Народився Григір Тютюнник
(1931, с.Шилівка Полтавська область - 1980) - українського письменника. Автор творів «Вогник далеко в степу», «Климко», «Син приїхав» та інші.
«Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові». (Григір Тютюнник)
Розгорнути
Народився Олександр Олесь (Кандиба Олександр Іванович)
(1878, м. Білопілля, Сумська область – 1944) – український поет. Автор збірок «З журбою радість обнялись», «Поезії».
«Сміються, плачуть солов'ї Ти не дивись, що буде там, І б'ють піснями в груди: Чи забуття, чи зрада: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Весна іде назустріч вам, Знов молодість не буде! Весна в сей час вам рада» (Олександр Олесь)
Розгорнути

Новини Дивитися всі