chrome firefox opera safari iexplorer

«...а я так мало, небагато благав у Бога Тілько хату»

11 серпня 2021 о 14:12

Місце спокою, душевної благодаті та сили. Могила Тараса Шевченка у Каневі – особлива позначка на карті для кожного українця, який любить свою Батьківщину. Неподалік відтворено і перший народний музей Кобзаря. Днями «Тарасова світлиця» відзначила 30-річчя з дня історичної реконструкції.

«...а я так мало, небагато благав у Бога
Тілько хату», — писав Шевченко у поезії «Не молилася за мене».

Завдяки небайдужим патріотам на Тарасову мрію може подивитися кожен. Засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко брав безпосередню участь у збереженні і відновленні народного музею Кобзаря.

Микола Томенко і очільник НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич. Ппроект із перекриття «Тарасової світлиці» здійснювався за підтримки заповідника «Переяслав»

«Для нас це дуже важливо. Коли фонд „Рідна країна“ шукає проекти, ми орієнтуємося на їх автентичність, українськість, душевність. Тому кілька років тому на прохання колективу заповідника ми перекрили хату, зробили оригінальне очеретяне покриття. Ця покрівля (а на її відновлення майстри витратили майже півтори тисячі очеретяних кулів), прослужить 25-30 років – за належного догляду, — розповів Микола Томенко. — Сьогодні цей меморіальний комплекс Шевченка в Каневі органічно пов'язує історію і мрію Кобзаря про свою хату».

До участі у ювілейному заході на Тарасовій горі Микола Томенко запросив наукових співробітників Музею кобзарства Національного заповідника «Переяслав» з міні-виставкою народних традиційних музичних інструментів: колісною лірою, діатонічною бандурою, вересаївською кобзою. Майстер-клас гри на цих інструментах провів цех-майстер Київського кобзарського цеху Микола Тихонович Товкало.

Народна артистка України Наталя Сумська каже — для неї це місце особливе, тому часто тут буває.

«Хто ще веде нас дорогою до правди, до тієї стихії, яка утримує Україну? Тарас Григорович. Як Котляревський — основоположник української мови, Шевченко — всього українства», — впевнена Наталя Сумська.

Детальніше — в сюжеті телекомпанії «Ільдана»:

Розділи: Культурна

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути