chrome firefox opera safari iexplorer

«У таких хатах відроджувалась Україна»

03 серпня 2021 о 19:12

Сьогодні в Каневі відзначають 30 років із часу відтворення на території Шевченківського національного заповідника першого народного музею Кобзаря «Тарасова світлиця».

Історія будівництва хати на Чернечій горі сягає 1884 року. Саме в цей час завдяки наполегливим клопотанням троюрідного брата Тараса Варфоломія Шевченка на зібрані народні кошти з метою впорядкування місця вічного спочинку поета на могилі було встановлено чавунний хрест-пам’ятник і збудовано хату для сторожа, розповідають у заповіднику.

На пропозицію Варфоломія доглядати Кобзареву могилу охоче пристав житель міста Канева Іван Олексійович Ядловський (1846—1933), який юнаком брав участь у похованні Тараса Шевченка на Чернечій горі.

Йому разом із великою сім’єю дозволялося жити в одній половині хати (пізніше родина мала свою оселю біля підніжжя Тарасової гори). А в іншій кімнаті хати, світлиці, – викладач Канівського двокласного училища Василь Гнилосиров (1836—1900) разом з іншими подвижниками створив перший народний музей Кобзаря – “Тарасову світлицю”. Згодом до хати було добудовано ще дві кімнати для прочан, де б вони могли зупинитися на нічліг.

Відвідувачі біля «Тарасової світлиці», архівне фото

У 1893 році виникла ідея створення “книги обліку” відвідувачів світлиці, дозвіл на ведення якої був наданий місцевою владою за 4 роки. Перший запис у книзі зробив композитор Микола Лисенко.

У 1930-х роках через початок спорудження нової будівлі для музею імені Тараса Шевченка хату, у якій містилась Тарасова світлиця, було вирішено розібрати. Питання про її відновлення постало напередодні відзначення 175-річниці від дня народження поета. Відновлення Тарасової світлиці передбачалося постановою Ради Міністрів УРСР від 1987 року щодо благоустрою пам’ятних місць, пов’язаних із життям Шевченка. Відновлення світлиці відбувалося під керівництвом доктора архітектури Ю. Хохла.

Антураж музею

Відкриття оновленої Тарасової світлиці відбулося 3 серпня 1991 року. Нову хату було споруджено біля могили Івана Ядловського через неможливість її встановити на попередньому місці.

Усе в хатині, як і колись. В одній половині – Тарасова світлиця. Експозиція в ній відновлена після 1912 року: до наших днів зберігся вінок, який займає видне місце в Тарасовій світлиці. Він був привезений на могилу Кобзаря актором Московського художнього театру Г. Бурджаловим у 1912 році.

У відтворенні інтер'єру велику допомогу надали родичі Івана Ядловського. Вони передали сюди цілий ряд меморіальних речей: мідний кухоль, лампадку, одяг бабусі Мелашки (дружини І. Ядловського), круглий стільчик, на якому колись Іван Олексійович вирізував дерев'яні ложечки і дарував людям.

Серед подарованих родичами речей можна побачити і lдва самовари, з яких у свій час їхній дідусь пригощав запашним чаєм із польових трав поетових шанувальників, серед яких були: Леся Українка і Ольга Кобилянська, Микола Лисенко і Володимир Винниченко, Іван Труш і Олександр Барвінський, Сергій Єфремов і Микола Біляшівський та багато інших.

Нагадаємо, влітку 2018 року за ініціативи фонду “Рідна країна” було здійснено реконструкцію будівлі — наново перекрито покрівлю. 

“Багато гостей зустріла Тарасова гора, серед яких – родичі охоронця могили Шевченка Івана Ядловського; колишні і нині сущі працівники заповідника, які причетні до створення світлиці,; художники, чиї картини із зображенням хати-музею експонуються на виставці; кобзарі; відомий громадський діяч Микола Томенко та лауреатка Шевченківської премії відома акторка Наталя Сумська, заслужена артистка України Наталка Мамалига зі своєю сестрою Ларисою”, – розповіла очільниця заповідника Валентина Коваленко.

Розділи: Культурна

20 серпня

Інші дати
Народилася Катерина Лазаревська
(1879, м. Київ, - 1939) - український історик та археограф. Брала участь  у підготовці "Історичного словника українського язика", "Опису Новгород-Сіверського намісництва" (1931) та ін.
Розгорнути
Народився Тарас Мельничук
(1938 (1939), с.Уторопи, Івано-Франківська область – 1995) - український поет. Автор книги «Князь роси».
«Поезіє, будь мені сонцем, будь мені катом, і не треба мені оборонця, і не треба мені прикриття». (Тарас Мельничук)
Розгорнути
Народився Платон Костюк
(1924, м.Київ – 2010) - український науковець, засносник української школи нейрофізіологів. Голова Верховної Ради УРСР (1985-1990). Герой України.
Розгорнути