chrome firefox opera safari iexplorer

«Звиняйте, що ми негідники і покидьки»: про публічне хамство і цинізм

12 серпня 2021 о 12:27

У нинішньому ковідному житті України стає «модним» показове публічне хамство і цинізм з подальшим так званим вибаченням.
Обізвала українську мову останніми словами і вибачилася, спалив національний прапор і пообіцяв більше не спалювати, познущався над історичною частиною міста, а після того — почне нове життя по Закону… 

Переконаний, що цей «фестиваль модного цинізму» з подальшим «звиняльним піаром» може зупинити лише через невідворотню відповідальність шляхом адміністративного та кримінального покарання!
Для прикладу нагадаю, як співавтор норми про відповідальність за наругу над державними символами, що: «Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України — карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або АРЕШТОМ на строк до шести місяців або ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк до ТРЬОХ РОКІВ.»

Якщо людина, точніше негідник, спочатку спеціально записує на відео як спалює наш ПРАПОР, а потім типу вибачається, то покарання повинне бути максимальним, бо йдеться про спеціально продумані й зрежисовані дії.

Окрім того, статтю 338 Кримінального кодексу України потрібно доповнити відповідальністю за наругу над українською мовою, українською історією, зокрема йдеться про невизнання Голодомору…

І про нанесення шкоди історичній частині Києва.
Це справа повинна стати показовою, щоб нарешті зупинити цинічне плюндрування історико-архітектурних об‘єктів нашої столиці та інших міст України. Нагадаю, що кілька років тому біля Софії Київської — об‘єкту ЮНЕСКО працювало… оглядове колесо, яке після нашої нищівної критики перемістили на… Контрактову площу, де йому теж не місце. Наша команда «7 чудес України» давно вимагає зупинити нищення стародавнього Подолу розвагами на «чортових колесах» та рубанням дров для шашликів поміж споруд українського бароко. Оглядові колеса повинні стояти в парках нових районах Києва, щоб можна було оглянути залишки, колись величного Києва, і не руйнувати збережені поодинокі історичні пам‘ятки давньої української столиці.

Отож, зробимо все, щоб ЗУПИНИТИ цинізм новомодніх негідників і покидьків, які плюють на нашу історію, культуру і мову, а потім нахабно вибачаються!
P.S. Слово «звиняйте» використовую спеціально, щоб підкреслити ватний світогляд «героїв» цієї статті.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути