chrome firefox opera safari iexplorer

«Звиняйте, що ми негідники і покидьки»: про публічне хамство і цинізм

12 серпня 2021 о 12:27

У нинішньому ковідному житті України стає «модним» показове публічне хамство і цинізм з подальшим так званим вибаченням.
Обізвала українську мову останніми словами і вибачилася, спалив національний прапор і пообіцяв більше не спалювати, познущався над історичною частиною міста, а після того — почне нове життя по Закону… 

Переконаний, що цей «фестиваль модного цинізму» з подальшим «звиняльним піаром» може зупинити лише через невідворотню відповідальність шляхом адміністративного та кримінального покарання!
Для прикладу нагадаю, як співавтор норми про відповідальність за наругу над державними символами, що: «Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України — карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або АРЕШТОМ на строк до шести місяців або ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк до ТРЬОХ РОКІВ.»

Якщо людина, точніше негідник, спочатку спеціально записує на відео як спалює наш ПРАПОР, а потім типу вибачається, то покарання повинне бути максимальним, бо йдеться про спеціально продумані й зрежисовані дії.

Окрім того, статтю 338 Кримінального кодексу України потрібно доповнити відповідальністю за наругу над українською мовою, українською історією, зокрема йдеться про невизнання Голодомору…

І про нанесення шкоди історичній частині Києва.
Це справа повинна стати показовою, щоб нарешті зупинити цинічне плюндрування історико-архітектурних об‘єктів нашої столиці та інших міст України. Нагадаю, що кілька років тому біля Софії Київської — об‘єкту ЮНЕСКО працювало… оглядове колесо, яке після нашої нищівної критики перемістили на… Контрактову площу, де йому теж не місце. Наша команда «7 чудес України» давно вимагає зупинити нищення стародавнього Подолу розвагами на «чортових колесах» та рубанням дров для шашликів поміж споруд українського бароко. Оглядові колеса повинні стояти в парках нових районах Києва, щоб можна було оглянути залишки, колись величного Києва, і не руйнувати збережені поодинокі історичні пам‘ятки давньої української столиці.

Отож, зробимо все, щоб ЗУПИНИТИ цинізм новомодніх негідників і покидьків, які плюють на нашу історію, культуру і мову, а потім нахабно вибачаються!
P.S. Слово «звиняйте» використовую спеціально, щоб підкреслити ватний світогляд «героїв» цієї статті.

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути

Новини Дивитися всі