chrome firefox opera safari iexplorer

Цього дня було проголошено Українську державу на заході

19 жовтня 2021 о 14:07

Цього дня, 19 жовтня у 1918 році, у Львові Українська Національна Рада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини та Закарпаття.

Як відомо, під час Першої світової війни австро-угорська державність опинилася в глибокій кризі. Щоб запобігти остаточному розпаду країни, 16 жовтня імператор Австро-Угорщини Карл І видав маніфест, яким надав право самовизначення підкореним народам та проголосив курс на перебудову імперії на федеративних засадах. Інтереси народів мали представляти національні ради, які утворювалися з депутатів Державної Ради кожної нації. 

За таких умов 18 жовтня був обраний представницький орган українського народу – Українська Національна Рада. До її складу увійшли депутати австрійського парламенту, крайових сеймів Галичини та Буковини, представники українських політичних партій. Очолив УНРаду голова української парламентської репрезентації в австрійському парламенті, адвокат Євген Петрушевич.

Наступного дня, спираючись на право народів на самовизначення, УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини й Закарпаття. Мотивуючи свої наміри правом українського народу на власну державу, українські депутати звернулися до австрійського уряду з питанням про передачу їй усієї повноти влади у Галичині та Буковині, на що отримали категоричну відмову.

Зрештою, аби запобігти переходу під владу Польщі західних українських земель, в ніч на 1 листопада 1918 року, у Львові спалахнуло повстання, в результаті якого була створена Західно-Українська Народна Республіка.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Громадянська

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути