Наприкінці цього року закінчується видавниче право на книжку «Майн Кампф» («Моя боротьба») Адольфа Гітлера. Ексклюзивне право на видання головного ідеологічного твору німецького націонал-соціалізму 70 років належало владі Баварії, яка фактично користувалася ним для заборони на публікацію книги.
Кореспонденти BBC Culture розмірковують, що буде після того, коли влада більше не зможе контролювати публікацію і розповсюдження головної книги нацизму.
«Вони хотіли замінити нею Біблію», – шепоче експерт з рідкісних видань у Баварський державній бібліотеці Стефан Келлнер. Дослідник розповідає, як з погано написаного і доволі заплутаного опусу – частково автобіографічного, частково пропагандистського – зробили головний маніфест ідеології Третього Рейху.
Закінчення авторських прав на одну з найвідоміших книжок світу фактично означає, що тепер будь-хто в Німеччині зможе її опублікувати.
За словами продюсера програми «Опублікувати або спалити», присвяченої питанню заборони на книгу, «Майн Кампф» залишається небезпечною працею.
За часів Третього Рейху «Майн Кампф» видавали молодятам, а подарункові видання з золотими сторінками прикрашали помешкання
«Історія Гітлера – це історія його недооцінки, а також недооцінки його книжки, – говорить Джон Мерфі, чий дід в 1936 році переклав англійською перше нескорочене видання праці. — Головна причина сприймати її дуже серйозно – це те, що твір часто трактують неправильно. Гітлер написав її у 1920-х і багато з того, про що він говорив, здійснив. Якби люди приділили трохи більше уваги до неї у той час, мабуть, вони зрозуміли б загрозу».
Адольф Гітлер почав писати «Майн Кампф» у в'язниці, куди потрапив за звинуваченням у зраді після невдалого «Пивного путчу» 1923 року в Мюнхені. Першу частину твору, в якому він викладав свої расистські, антисемітські погляди, він надиктував своїм помічникам: Емілеві Морісу та Рудольфові Гессу.
Після того, як десять років по тому він прийшов до влади, книжку надрукували 12-мільйонним тиражем, і вона стала ключовим текстом нацистської ідеології.
Її видавали щойно одруженим молодятам, а подарункові видання з золотими сторінками прикрашали помешкання високопосадовців.
Наприкінці Другої світової війни, коли армія США захопила нацистське видавництво Eher Verlag, права на «Майн Кампф» передали владі федеральної землі Баварія.
Адміністрація Баварії контролювала видання книжки в Німеччині, яке було можливим лише за певних умов. Але в грудні 2015 року термін дії прав закінчується, і питання, як стримати безконтрольну публікацію пропагандистського нацистського твору, викликало запеклі суперечки громадськості.
«Це й досі дуже небезпечна книга. Ми й зараз маємо проблеми з неонацистами, до того ж існує ризик неправильної інтерпретації твору, якщо не враховувати його контекст», – каже Джон Мерфі.
Дивіться коментарі
Втім, існує й інша точка зору. Хто захоче опублікувати цю книжку? — запитує кореспондент The New Yorker. «Вона сповнена пихатих, важких для сприйняття фраз, нудних історичних дрібниць і заплутаного потоку ідеологічних думок. Вона нікого не цікавить: ані неонацистів, ані серйозних істориків», – пише видання.
Тим не менш, останнім часом книжка набула популярності поміж радикальних індуїстів. «Ця книга своєрідна інструкція, як досягти успіху, – каже Атраї Сен, викладач сучасної релігії і конфліктів у Манчестерському університеті. – Якщо викинути з неї ідеї антисемітизму, то це, за великим рахунком, історія про те, як маленька людина, сидячи у в'язниці, мріяла про завоювання світу і розробила план, як реалізувати свою мрію».
Нехтування контекстом – одне з головних побоювань противників перевидання «Майн Кампф».
Речник міністерства освіти і культури Баварії Людвіг Унгер розповідає BBC Culture: «Ця книга причетна до того, що мільйони людей загинули, цілі регіони на планеті були захоплені війною. Дуже важливо пам'ятати про це, коли читаєте її. А її треба читати із відповідними критичними коментарями істориків».
Коли авторські права на «Майн Кампф» закінчаться, Мюнхенський інститут сучасної історії планує перевидати її з коментарями, які вказували б на прогалини і спотворення реальних подій.
Утім, рішення про видання книжки викликало жорстоку критику жертв Голокосту, і уряд Баварії передумав підтримувати цей проект.
Примірник «Майн Кампф» продається в книгарні у Каїрі
"Втім, дехто вважає, що заборона на книгу — неправильна тактика. Ось що пише The New York Times: «Щеплення молодому поколінню проти нацистської бацили краще робити, відкрито критикуючи слова Гітлера, ніж приховуючи їх у тіні заборони».
Крім того, всесвітня заборона на книгу й так неможлива, зазначає продюсер програми BBC Джон Мерфі. «Заборона на видання книжки владою Баварії – це радше демонстрація своєї позиції, ніж реальна можливість проконтролювати ситуацію. Вони повинні продемонструвати свої погляди, навіть якщо у сучасному світі це не завадить людям отримати доступ до книги».
Ведучий програми BBC «Опублікувати або спалити» Кріс Боулбі cтверджує, що символічні дії все ж таки мають значення. Після закінчення авторських прав на видання «Майн Кампф» держава планує притягувати до відповідальності за її розповсюдження, використовуючи закон проти підбурювання до расової ненависті.
«З нашої точки зору, ідеологія Гітлера відповідає визначенню підбурювання, – говорить Людвіг Унгер. – У руках злодіїв це дуже небезпечна книжка».
