Україна зобов’язалася привести своє законодавство у відповідність із Директивами європейського Енергетичного Співтовариства з енергоефективності. Однак наразі успіхи є не у всіх напрямках. Поміж тим світ не пасе задніх у проблемних для України питаннях.

Відповідно до рішення Енергетичного Співтовариства, прийняті у грудні 2009 році, вересні 2010 року та у жовтні 2011 року, Договірні Сторони Енергетичного Співтовариства, серед яких і Україна, наразі знаходяться у процесі реалізації декількох європейських Директив із енергоефективності. Зокрема, 2006/32/ЄС щодо енергетичної ефективності кінцевого використання енергії та енергетичних послуг, 2010/31/ЄС щодо енергоефективності в будівлях та 2010/30/ЄС щодо маркування енергетичної продукції.

Якщо за вимогою Директиви 2006/32/ЄС Україна вже хоча б розробила та схвалила Національний план дій із енергоефективності до 2020 року і на часі його впровадження, на виконання Директиви 2010/30/ЄС поступово затверджуються технічні регламенти енергетичної продукції, то з виконанням зобов’язань щодо підвищення енергетичної ефективності будівель невизначеність. Наприкінці грудня 2014 року у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону №1566 «Про енергетичну ефективність будівель», і парламентарі його навіть розглянули на початку поточного року, але було прийнято рішення повернути документ на доопрацювання уряду – ініціатору внесення.

«Ми розуміємо, що Україна ратифікувала Директиви Європейського союзу, які орієнтовані на проведення заходів із енергоефекивності будівель, і одним із елементів дотримання умов цих Директив є енергетична сертифікація будівель, ми розуміємо, що це має відбутися в Україні, у цьому є необхідність, але, коли ми побачили Закон, в якому все відсилається до Кабінету Міністрів і немає чітко прописаних принципів атестації фахівців, які будуть цим займатися, ми не побачили, як буде все ж таки відбуватися облік тих сертифікатів, жодного механізму державної підтримки енергоефекивності, а лише декларацію, Комітет сказав, що ми готові підготувати проект у комітеті. Однак, до цього не були готові депутати в залі, на їхню думку, його має серйозно доопрацювати ініціатор розробки – уряд, тому депутати сказали – шановний уряд, доопрацюйте, і ми розглянемо цей проект у парламенті, ми чітко розуміємо його вагу, але він має бути прозорим і зрозумілим для суспільства. Це загальна позиція і Комітету, і парламенту в цілому» — прокоментувала відповідне рішення депутатів в інтерв’ю «У.К.» заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альона Бабак.

На думку експертів галузі, органи влади мали б залишити за собою лише право вибіркової верифікації сертифікатів та функції моніторингу показників енергетичних характеристик будівель, а сам документ важливий для створення механізму державної підтримки з термомодернізації житла. «Він має запровадити оцінку рівня енергетичної ефективності будівель та критерії, згідно з якими держава може надати своїм громадянам грошову підтримку для впровадження енергоощадних проектів у помешканні» — зокрема зазначав експерт Національного екологічного центру України Андрій Желєзний.

Нагадаємо, законопроектом №1566 визначалися основні засади державної політики у сфері енергетичної ефективності будівель; органи, уповноважені здійснювати державне управління у цій сфері та їхні повноваження; організаційно-правові засади паспортизації та сертифікації енергетичної ефективності будівель; основні енергоефективні заходи в будівлях; загальні засади професійної діяльності та інформаційного забезпечення в сфері енергетичної ефективності будівель.

Так, згідно з документом, наявність паспорту енергетичної ефективності будівлі є обов’язковою при будівництві нових будівель, а також при капітальному ремонті, реконструкції будівель. Для існуючих будівель передбачалася сертифікація енергетичної ефективності з метою визначення фактичних показників енергетичних характеристик, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, що враховують місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно обґрунтованими.

До заходів із забезпечення енергетичної ефективності будівель зараховували: термомодернізацію будівлі; встановлення засобів обліку та регулювання споживання енергетичних ресурсів; модернізацію систем опалення, постачання гарячої води, вентиляції, кондиціонування та освітлення; використання місцевих відновлюваних та/або альтернативних джерел енергії; здійснення перевірки за станом систем опалення, вентиляції, кондиціонування і гарячого водопостачання будівель відповідно до законодавства; здійснення інших заходів із підвищення енергоефективності.

Примітно, до сьогоднішнього дня уряд не вніс у Верховну Раду доопрацьованої версії цього проекту. А відповідно говорити про енергетичну ефективність будівель і масову термомодернізацію житлового фонду зарано. Наразі в Україна може похвалитися лише запровадженням держпрограм з енергоефективності та прийняттям кількох Законів щодо залучення енергосервісних компаній до енергомодернізації закладів соціальної сфери.

Поміж тим інші країни — як Європейського Союзу, так і далекого зарубіжжя – не збираються зупинятися на шляху розвитку енергозбереження у житловому секторі. Так, до прикладу, у Німеччині згідно з Законом, прийнятим парламентом ЕС у 2001 року, всі будівлі мають «енергетичний паспорт», в якому визначені норми споживання енергії будинками. Річний розмір енергії включає: гаряче водопостачання, вентиляцію, опалення, кондиціонування, підігрів води. Згідно з цими показниками, у паспорті проставлена категорія з енергетичної ефективності: А–30 кВтг / кв. м за годину; В – 50 кВтг / кв. м за годину; С – 70 кВтг / кв. м за годину; D — 90 кВтг / кв. м на годину.

До 2030 року німці мають намір знизити енергоспоживання до нульового показника, застосовуючи сонячні і вітрові генератори, теплові насоси, енергозберігаючі технології у будівництві.

Найбільший ефект в енергозбереженні забезпечується при обліку теплової енергії індивідуально кожним споживачем, федеральними програмами, а також обов'язковою освітою громадян у питаннях енергоефективності.

Так, житлове господарство в Німеччині зобов'язане здійснити комплексну санацію існуючих будівель, яка включає в себе заходи технічного, економічного, соціального та фінансового аналізу, що сприяє вдосконаленню енергоефективності будинку.

Санація житлових будинків у Німеччині проводиться без відселення мешканців. Напередодні проведення будівельних робіт, збирається пакет із проектних робіт, який сприяє створенню бізнес-плану і бази для створення комплексної концепції санації.

До повної енергозберігаючої санації входять:

1. Зміна покриття, утеплення даху і горищного приміщення будівлі.
2. Удосконалення ізоляції фасаду.
3. Ізоляція стельового перекриття підвалу.
4. Повна заміна опалювальної системи з водяними стояками.
5. Удосконалення вентиляції будинку.
6. Заміна вікон та балконних дверей на більш досконалий варіант.
7. Інтегрування систем регенерації тепла.
8. Заміна вхідних дверей квартири, під'їзду і сходових секцій.

Завдяки Федеральній програмі Німеччина розраховує створити житловий фонд енергоефективних будинків із енергоспоживанням від 55 до 70 кВтг/ кв. м за годину.

У Сполучених Штатах Америки першочерговими завданнями, котрі поставив конгрес для забезпечення енергоефективності, є: надання значних субсидій і пільг для споживачів, які реалізують всі вимоги, що ведуть до зниження енергоспоживання; виконання програми єдиних стандартів для виробництва будівництва і матеріалів, що ведуть до енергозбереження та економії енергії; заборона і заміна традиційних ламп розжарювання енергозберігаючими; заміна звичайних вікон скло пакетами з тепловідбивним склом; маркування продукції достовірними, дійсними показниками з енергозбереження; розробка проектів будівництва енергоефективних будівель у різних кліматичних зонах країни.

Так, відповідно до цих завдань у житловому секторі програма енергозбереження США передбачає допомогу своїм громадянам, які проживають в енергетично неефективних будинках. Комплексна програма охоплює понад 5 млн сімей. І включає проведення енергоаудиту, поліпшення ізоляції стін і трубопроводів, повне утеплення будинку, оптимізацію систем кліматичного контролю.

Використання цієї програми дозволяє зробити знижку по квартирній платі у розмірі 20% за рахунок зниження вартості комунальних послуг, і зниження податкових виплат на 10% від вартості ремонтних робіт, спрямованих на енергозбереження.

За програмою передбачене також внесення в конструкцію житла значних удосконалень, які полягають у ізоляції приміщень, встановленні подвійних віконних рам і дверей, вікон на даху, встановленні досконалого клімат-контролю, тепловідзеркалюючої покрівлі та застосування енергоефективних нагрівачів води.

Крім усього іншого, програма передбачає 30% пільгу по податках для користувачів житла, які закінчать оптимізацію житлових будинків до 2016 року.

Також планується видача компенсацій за вартість матеріалів, що включає встановлення теплових насосів, пристрій сонячних батарей, створення фотогальванічних енергетичних систем.