Історія зі збереженням Гостиного двору нагадує американські гірки, пише Інна ЛИХОВИД для газети «День».
Нещодавно Господарський суд міста Києва дозволив орендарю далі розпоряджатись пам’яткою архітектури та відмовився повертати її у державну власність. Це попри те, що орендар, ПАТ «Укрреставрація», наразі не веде жодних робіт, ні ремонтних, ні консерваційних, чого давно потребує історична споруда. Як черговий підйом на гірках можна сприймати нещодавні дії прокуратури міста Києва, котра вирішила відновити розслідування за фактом руйнації пам’ятки.
Про це повідомив народний депутат Ігор Луценко, посилаючись на отриманий від прокуратури лист. У ньому йдеться, що у лютому 2013 року було відкрито кримінальне провадження стосовно протиправних дій директора ПАТ «Укрреставрація» Дмитра Ярича, що проявилось у здійсненні незаконних будівельних робіт і руйнуванні об’єкту культурної спадщини — комплексу «Гостиний двір».
А це ознаки кримінального правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу України «Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури». Між іншим, у цій статті зазначається, що за умисне нищення, руйнування чи псування об’єктів, які мають особливу історичну або культурну цінність, передбачене позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Проте у вересні того ж року справу закрили. Наразі прокуратура вважає, що це зробили без проведення усіх необхідних слідчих дій. Тепер є вказівки слідчим поновити дії у рамках досудового розслідування.
«На думку прокурорів, міліція безпідставно закрила справу щодо руйнування Гостиного, і тепер слідство поновлено. Сподіваюся, усім відомі персонажі — «завгосп» Януковича Андрій Кравець та його директор Дмитро Ярич — сумлінно виконуватимуть Кримінально-процесуальний кодекс, не втечуть за кордон, а ходитимуть на допити, — зазначив на своїй сторінці у Facebook Ігор Луценко. — У 2012—2013 роках фірма підручного біглого президента Андрія Кравця (причетного до махінацій з Межигір’ям та Сухолуччям) намагалася побудувати на основі Гостиного двору на Контрактовій площі у Києві торговельний центр. Цим планам опиралися громадські активісти та опозиційні на той час партії, вимагаючи збереження архітектурного обличчя Гостиного, а також його громадсько-культурного призначення».
Винні за руйнацію архітектурної пам’ятки нарешті можуть понести покарання. Це може стати прецедентом в історії боротьби столичної громади за збереження історико-культурних об’єктів загалом.
«Відновлення слідства — це дуже добре, але є один «слизький» момент. Коли почалось будівництво ТРЦ у Гостиному дворі, влада створила всі умови, щоб це відбувалося у правовому полі, — зазначає громадська активістка, депутат Київради VII скликання Вікторія Кустова. — Маю на увазі документ за підписом Миколи Азарова, згідно з яким двір виводили з реєстру пам’яток архітектури. По-хорошому, треба судити його і тих, хто готував таке рішення. Ще один нюанс: договір із Фондом держмайна підписала не та організація за статусом, що зараз орендує пам’ятку. А орендну плату зробили шість гривень за метр квадратний — це у центрі Подолу, вже за таке можна карати. Пам’ятка була оточена великими гранітними сходами — де вони? Навколо споруди були красиві підвіски, які прикрашали територію балконів-терас — де вони? Тобто зачепитись є за що, судити є за що, матеріальні претензії можна висувати. Треба лише, щоб хтось із грамотних юристів захотів зібрати ці факти докупи».