У Свято-Духівському кафедральному соборі міста розпочали зовнішні ремонтні роботи: фасад реставрують і перефарбують. Ця церква є головим храмом УПЦ (МП) на Буковині і розташовується у самому центрі Чернівців – біля площі Соборної. Вона велика і може вмістити до 4 тисяч людей, — повідомляє власкор РІСУ Наталя Фещук.
Вже кілька днів передня частина церкви повністю закрита спеціальною плівкою. Як з’ясувалося, так може тривати ще кілька місяців.
У соборі розповідають, що фасад будівлі дуже потребував ремонту, бо мав тріщини. А заодно церкву і перефарбують. Фахівці вже не раз звертали увагу на те, що колір будівлі варто змінити, ну а пересічні городяни і взагалі насміхалися та в інтернеті називали собор “крейзі пінк”, “барбі-черч”, “рожевий Онуфрій”.
Отець Василь Запотічний, який одночасно є головою парафіяльної ради собору, каже, що ніхто над кольором не насміхався, а до рожевого вже звикли.
«На фасаді собору ми вимушені збивати всю штукатурку, бо вона вже не тримається, — розповідає священик. – А так стіна провітриться, висохне. Ми вже збили штукатурку на майже половині цієї частини. Я думаю, що ремонтуватимемо фасад цього і наступного року».
Також в соборі ще не визначилися з кольором, але скоріше всього буде бежевий. «Колір собору теж зміниться. Буде орієнтовно бежевий, — повідомив о. Василь. — Первісний колір храму – охра, але тоді не було такого вибору відтінків. Зрештою, навіщо його відновлювати, якщо є кращий вибір кольорів? Хоча у нас є люди, які би хотіли зберегти рожевий колір. Коли багато років тому собор пофарбували у цей колір, мені на початку він не подобався теж. Але з часом я звик. Я думаю, що то мав вийти не такий саме колір, як є, але вийшло вже як вийшло...»
У соборі кажуть, фасад ремонтують за власні кошти і допомогу меценатів. Деякі прихожани навіть безкоштовно працюють.
«У нас немає відомостей, коли капітальний ремонт фасаду робили востаннє, — каже отець Василь. — Точно ще в дорадянський період. Також ми замінимо ще вісім вікон на дзвіниці».
Перший камінь у фундамент Свято-Духівського собору був закладений у липні 1844 року, а у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи продовжувались аж до кінця століття. Так, ще у 1892—1896 роках група віденьских художників розписувала стіни.
У 1961 році собор був закритий, цінності передали музеям, настінні розписи на нижній частині змивали водою. Дивом збереглися розписи на верхній частині стін. Після цього тут розташували склад, а в 1970 році — музей. У 1989 році у соборі відновилися богослужіння.
Побудований храм у стилі італійського Ренесансу. За основу був узятий один з проектів Петербурзького Ісаківського Собору, подарований єпископу Гакману під час його паломництва до Троїце-Сергієвої лаври.
У 2006 році митрополи Євген Гакман – перший правосланий митрополит Буковини і Далмації, повернувся до цього собору – у вигляді величезного пам’ятника, який стоїть на території храму. Тоді його відривав лідер партії регіонів Віктор Янукович, а кошти на спорудження пам’ятника пожертвували тодішні члени місцевої організації згадуваної партії. Бронзова скульптура митрополита має висоту майже 5 метірв та важить 5 тонн.
З правого боку собору є табличка з написом, що тут було поховано прах митрополита Євгена Гакмана. Митрополит Євген помер у Відні. Тлінні останки Владики привезли до Чернівців, прах поховали у східній частині вівтаря цієї ж церкви. За СССР могилу митрополита було сплюндровано. Його рештки перепоховали у донині невідомому місці…