chrome firefox opera safari iexplorer

Позиватися до суду стає дорогим «задоволенням»

02 листопада 2011 о 12:24

«Мало їм хабарів, так вони ще й за звернення до суду вирішили дерти три шкури», — бідкаються прості люди, коментуючи новий Закон «Про судовий збір», який набув чинності відучора.

Державне мито тепер скасовано, але запроваджено так званий «судовий збір», який виявляється ще важчим для кишень пересiчного громадянина.

Водночас влада традиційно подбала про сильних світу цього — вони відтепер мають змогу «затикати рота» пресі судовими позовами на мільйони гривень про відшкодування моральних збиткiв.

Донедавна розмiр судового збору був прив’язаний до вартості позову й коливався у межах від 1 до 10 відсотків вiд заявленої суми. Але тепер, сплативши 2955 грн., будь–який олігарх може вимагати суд стягнути з журналіста чи видання суму з багатьма нулями. Саме це положення призводило до закриття найбільш сміливих та правдолюбних ЗМІ у 1990–ті роки й було анульоване у 2003 році. Сумно, але від сьогодні журналістських розслідувань, критики й просто інформації про чорні сторони життя «золотої влади» стане значно менше.

Що ж до судових витрат простих громадян, то з 1 листопада розмір судового збору визначатимуть, відштовхуючись не від неоподатковуваного мінімуму (17 грн.), а від мінімальної заробітної плати, яка була встановлена на 1 січня поточного року (це 941 грн.).

Тепер за заяву про розлучення доведеться заплатити 92 грн. (раніше — 8,5 грн.), за немайновий позов (визнання померлим, недієздатним) — 98,5 грн. (а не 17 грн.). За позови майнового характеру доведеться платити від 197 до 2955 грн. (раніше — 51—1700 грн.). Оскарження дій чи бездіяльності органів влади (зокрема, відмови у призначенні пенсій, надбавок, несплати законних пільг) подорожчає з 3,4 грн. до 29,94 — 1970 грн.

Збільшують також оплату в адміністративних та господарських судах, що може вдарити по невеликих підприємствах. «За заяву майнового характеру, що подавали до господарського суду, сплачували 1% суми позову — це не менше 102 грн. і не більше 25,5 тис. грн.

А з 1 листопада потрібно буде сплачувати 2% від ціни позову, тобто не менше 1 411,50 грн. та не більше 56, 46 тис. грн. Відтак максимальна ціна майнового позову зросла на сто відсотків!» — прокоментував зміни інтернет–виданню «Вголос» львівський юрист Андрій Яцишин.

Звертатися до суду у справі порушень авторських прав, права на відкриття, винахід відтепер теж доведеться «платно», хоча раніше позивачі з таких питань держмита не платили.

За роздрукування копій рішень суду чи навіть отримання копії в електронному вигляді також доведеться заплатити по 5 грн. та 15 грн., відповідно. Вводять плату за клопотання про забезпечення доказів i позову та за залучення документів до апеляційної та касаційної скарг. Судовий збір iтиме у спеціальний фонд держбюджету.

Від сплати судового збору звільняють осіб, які страждають психічними розладами, та їхніх представників, інвалідів ВВВ, інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів–чорнобильців 1 та 2 груп, споживачів, які звертаються з позовом про порушення їхніх прав. Не повиннi сплачувати збір також люди, які подають позови про стягнення зарплати, поновлення на роботі, відшкодування збитків, завданих каліцтвом, про стягнення аліментів, а також за подання позовів про уточнення списку виборців та у суперечках, пов’язаних iз виплатою компенсації, поверненням майна.

«Позиватися до суду стане дорогим задоволенням. Це зможуть дозволити собі лише небідні люди», — прокоментувала «Українському тижню» результат прийняття нового закону директор судового департаменту АО «АФ «АКТІО» Ольга Просянюк.

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі