chrome firefox opera safari iexplorer

На Житомирщині навчали традиціям приготування Святої вечері

06 січня 2012 о 09:50

Традиціям приготування Святої вечері навчали на майстер-класах на Житомирщині. У мистецькому комплексі «Поліська хата» співали колядок та розповідали про стародавні різдвяні звичаї українців.

У переддень Різдва у селі Городське на Житомирщині людно. Міська молодь з’їхалась сюди на вечорниці. Ледь переступивши поріг хати, дівчата разом із господинею беруться прикрашати житло. Із жита виготовляють дідуха, а з соломи плетуть різдвяні зірки – символ народження Христа.

Ганна Івченко, мистецтвознавець: "Дуже важливий символ, найважливіший мабуть, це дідух. Він заміняв сучасну ялинку і був символом добробуту і врожаю".

Далі взялися до приготування різдвяних страв. Найперше - кутя. У хід йде пшениця, мак, горіхи, родзинки, мед та узвар.

Інна Величко, господиня хати: "Коли інгредієнти додали, треба перемішати і дати куті настоятися. Не зразу перед вечерею її готувати, а десь за години 2-3".

А допоки кутя настоюється, родина накриває стіл. Спершу під скатертину стелять сіно, кладуть часник та монети. Кажуть, у такий спосіб наші пращури відганяли усе недобре з хати і закликали на достаток та добробут у оселі. На столі 12 пісних страв - на честь 12 апостолів. Перш ніж сісти за стіл та взятися за ложки, родина виходить на вулицю і годує свійських тварин. Це щоб домашня живність водилася, а врожаї були хорошими. Тим часом, дітвора ховається під столом і починає вигукувати.

Зайшовши до хати господар вітає рідню, молиться та благословляє їжу. А на знак шани душам померлих підкидає до стелі ложку куті. Тепер можна братися до святкової вечері.

Віктор Сирбут, господар хати: "Завжди на Святвечір збирається родина докупи, хто б де не був, збиралися до батьківської оселі. Щоб помолитися разом, разом цю святу вечерю споживати, щоб разом згадати тих, кого немає, пішли у потойбічний світ".

А ще звечора готують гостинці для колядників. Уже вранці вони ходитимуть від хати до хати, щоб сповістити про народження Христа та побажати людям усяких гараздів. У якості нагороди за колядку просять у господарів ласощі та гроші.

Софія Нестерова, колядниця: "Хто має, той дає, а хто не має що дати, той виганяє з хати".

Ангеліна Нестерова, керівник фольклорного гурту «Джерельце»: "Колядник має бути морально етичною людиною, не має пити, коли ходить по хатам. Має йти з добром, радістю, світлом. Є своєрідний етичний кодекс колядника, який має нести добро".

На Різдво сезон колядок тільки починається. Колядуватимуть на Поліссі аж до 20 січня.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі