chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві панахидою відзначили 80–ті роковини сумнозвісного закону «про п’ять колосків»

09 серпня 2012 о 13:06

7 серпня 1932 року Йосип Сталін підписав Закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», більш відомий як закон «про п’ять колосків». Мінімальна крадіжка (наприклад, кількох колосків голодною дитиною) каралася смертю. «Гуманним» вважався вирок: 10 років таборів без права амністії.

Цю сумну дату відзначили активісти всеукраїнської громадської організації «Коаліція учасників Помаранчевої революції» та небайдужі кияни, які у вівторок увечері прийшли на панахиду «по безвинно убієнних» до Національного музею «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні». Акція була камерною, небагатолюдною. За словами директора меморіалу Віктора Діденка, зібралося 20—30 осіб. Для них директор відчинив музей, люди ставили свічки–лампадки, приносили яблука та зерно.

Після панахиди, близько 21–ї години, до акції приєдналися представники творчої інтелігенції, які цього ж дня зустрiлися з Президентом Віктором Януковичем i просили не підписувати сумнозвісний «мовний Закон». Павло Мовчан, Іван Драч, Микола Жулинський, Лариса Скорик поклали квіти до меморіалу пам’яті жертв Голодомору, поставили поминальні свічки.

Активісти КУПР та представники інтелігенції підписали відкритий лист Януковичу, в якому застерегли його від хибних кроків. «Якщо Голодомор 1932—33 років — навмисний геноцид народу, то сьогодні Законом про мову здійснюють духовний геноцид українців... В Україні й досі тривають репресії, переслідування за переконання і за тверду громадянську позицію, розправи з громадськими діячами за допомогою «ручної» судової системи та правоохоронних органів, дуже далеких від принципів Законності й справедливості», — йдеться у листі. Серед тих, хто підписали звернення, зокрема: Іван Драч, Микола Жулинський, Марія Влад, Петро Кононенко та інші.

Наступного тижня, 15 серпня, у музеї «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні» відкриється виставка, на якій відвідувачі зможуть побачити документальні свідчення злочинів комуністичної верхівки того часу: фотографії, постанови, архівні дані, в тому числі ті, що не демонструвалися раніше. Виставка триватиме до середини вересня.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути