chrome firefox opera safari iexplorer

Археологи проводять розкопки на Андріївському узвозі

02 жовтня 2012 о 13:49

Культурний шар на території колишньої фабрики Юність майже знищений ґрунтовним будівництвом у 70-тих роках минулого століття. Цим пояснюється мізерно мала кількість знахідок на місці розкопок.

Про це повідомив в інтерв'ю ТСН заступник директора Інституту археології Національної академії наук України Гліб Івакін.

«Особливої цінності знайдене археологами поки що не становить. Фахівці вивчають розкоп на глибині 3,5-4 метри на різних ділянках території колишньої швейної фабрики. Уже можна констатувати, що культурний шар буквально пошматований під час будівництва бетонних корпусів фабрики у 70-тих роках минулого століття . Зараз археологи ведуть камеральні роботи: рідкісні знахідки потрібно вийняти із ґрунту, очистити та укласти в ящики для подальших досліджень, щоб розширити відомості вчених про палеорослинність та палеоландшафти цієї ділянки Києва», — розповів Гліб Івакін.

 

  Повернули до життя. У Києві після реконструкції відкрили Андріївський узвіз

Відомий історик Станіслав Цалик також вважає, що сенсацій на розкопках чекати не варто. «Нинішній Андріївський узвіз століттями був звичайним шляхом, який з'єднував княже місто з ремісничим передмістям. Квартал на схилах почав розвиватися в кінці XVIII століття, коли звели Андріївську церкву. Тоді ж на місці недавно знесеної швейної фабрики Юність з'явилися перші хати-мазанки, — зазначає києвознавець . — Наступне покоління будівель на цьому розі вулиці пережило кілька реконструкцій, але історичної цінності вони не становили, тому в кінці брежнєвської епохи городян планово відселили з постарілих квартир на Оболонь і звели корпуси швейної фабрики.

 

Археологи зараз на її місці роблять розкоп. Це стандартна норма, але шанси знайти хоч щось цінне — низькі. Більш продуктивними на археологічні знахідки є Контрактова площа, Верхній Вал, сучасна вулиця Сковороди, де традиційно кипіло життя на Подолі».

Нагадаємо, що ділянку колишньої швейної фабрики Юність, площа якої більше гектара, археологи почали досліджувати ще минулого року. Групу висококваліфікованих співробітників очолює кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології НАН України Аркадій Козловський. Закінчити розкопки планують до кінця жовтня.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути