Державне агентство з питань кіно підготувало перелік фільмів, які отримають державне фінансування у 2013—2014 роках, повідомляє КоммерстанЪ-Украина у статті Особливо цінні кадри
За інформацією видання, за цей час планується зняти 108 фільмів вітчизняного та спільного виробництва різних жанрів — мелодрам, трилерів, мультфільмів і документальних альманахів, а також завершити минулорічні стрічки.
«У 2013 році ми плануємо завершити більше 10 повнометражних, 27 анімаційних і 39 документальних фільмів», — повідомила глава Держкіно Катерина Копилова.
Вона уточнила, що в повному обсязі з бюджету фінансується тільки виробництво дитячого кіно, анімаційних та документальних фільмів. Художні фільми отримують держпідтримку у розмірі 20-50% від вартості виробництва картини.
У програмі багато уваги приділяється фінансуванню анімації. Заплановані зйомки 26 мультфільмів. Зокрема, Укранімафільм отримає гроші на шість мультфільмів, серед яких продовження відомого мультсеріалу Як козаки ... .
Студія Новаторфільм продовжить випуск мультсеріалу Моя країна — Україна, багатосерійної стрічки Професіонали про тонкощі різних професій, а також випустить два нових мультфільми — Лабіринт про вплив мегаполісу на особистість та Я — чайник про проблеми взаєморозуміння між дорослими і дітьми.
У програму також увійшли 27 документальних фільмів. Серед них — біографічні стрічки про життя українського композитора Ігоря Шамо (студія Інспірейшн філмз), художника Валерія Ламаха (Укркінохроніка), актриси Лариси Кадочникової (студія Гагарін медіа).
Серед художніх фільмів 32 млн грн, наприклад, буде виділено на зйомки драми українсько-російського виробництва Вузькоколійка (режисер Іван Охлобистін, Національна кінематека України), 13 млн передбачено на бойовик Ломбард (студія Кінофабрика), 5 млн — на трилер про чорнобильську трагедію Прокляте місце (Національна кіностудія ім. Довженка) і 1,8 млн — на створення короткометражної фантастичної драми Свині (Директорія кіно). Ідея фільму полягає в тому, що люди є свинями, та світ їх також буде з'їдений свинями.
Всього в бюджеті цього року на виробництво і розповсюдження національних фільмів передбачено 141 млн грн. Відсутні кошти (сумарна вартість всіх проектів програми складає 1,13 млрд грн) продюсерам картин доведеться шукати у приватних інвесторів.
«Коли автори представляють фільми нам на конкурс, вони готують їх маркетингову стратегію і продумують, як просувати проект», — повідомила Комерсанту Катерина Копилова.
Вона додала, що в країні практично немає запитів від дистриб'юторів на прокат українських фільмів, й автори самі повинні піклуватися про те, чи потрапить картина на широкий екран.
«Гарантувати прокат ми не можемо. У СРСР в кожній області були облгосвідеопрокати зі своїми кінозалами, де демонструвалося вітчизняне кіно. Зараз вони залишилися тільки в дев'яти областях і Севастополі», — сказала вона.
Із головою Держкіно солідарний заступник генерального директора Національного центру ім. Довженка Іван Козленко: «Хто показує дебютні і артхаусні фільми? В основному це компанії Артхаус Трафік і Молодість. У авторів, по суті, не вистачає ресурсів, щоб пробитися в прокат. Дистриб’ютори повинні самотужки ініціювати випуск в прокат українських фільмів».
Разом із тим слабкий попит на вітчизняні фільми учасники ринку пояснюють їх комерційної непривабливістю.
«Якщо дистриб’ютор щось не бере, це означає, що це комерційно невигідно. Востаннє, коли у нас у прокаті йшов український фільм, касові збори були дуже погані, зал був заповнений лише на 1%», — заявив співвласник одеського кінотеатру Золотий Дюк Владислав Царьов.
На думку режисера та продюсера Віктора Андрієнко, в українській кіноіндустрії спостерігається брак талантів.
"Слабкий запит на українські фільми цілком є природним. Кіно у нас не фінансувалося, фактично знищувалося протягом 10 років. Як воно може несподівано раптом з'явитися? Галузь потрібно заново створити, виростити режисерів. У нас є старе покоління — Роман Балаян, Леонід Осика, Юрій Ільєнко, а за ними — велика діра, нічого немає! А повинні з'явитися нові імена, які будуть створювати не фестивальне або артхаусне кіно, а картини, зрозумілі будь-якій людині! ", — вважає він.
Для популяризації вітчизняних фільмів у Держкіно пропонують ввести національний збір.
"Цим збором будуть обкладатися американські фільми, що йдуть в національному прокаті, а платити його будуть дистриб'ютори навпіл із кінотеатрами. Збір повинен розраховуватися від суми валового доходу. Франція стягує 11%, поляки — 8%, нам, думаю, буде достатньо 5%. Це потрібно закріпити законодавчо ", — заявила Копилова.
При цьому Царьов переконаний, що ідея валового збору призведе до подорожчання квитків у кінотеатрах.
"Зараз усі кінотеатри спантеличені проблемою переходу на цифрові проектори, тому що плівка через рік-два припинить існування. Проектор коштує близько $ 100 тис., а якщо у вас мережа кінотеатрів, проекторів потрібно декілька. Тому будь-які додаткові витрати у вигляді валового збору відіб'ються на вартості квитків ", — зазначив він.
