chrome firefox opera safari iexplorer

13-15 вересня Львів відзначатиме 650-річчя Вірменського собору

20 серпня 2013 о 16:08

З 13 до 15 вересня у Львові відбудуться урочистості, приурочені до 650-річчя Вірменської церкви. У рамках святкування відбудеться урочисте відкриття відреставрованого вівтаря «Голгофа».

Над відновленням «Голгофи» упродовж трьох років працювали польські і українські спеціалісти, зокрема реставратор Анджей Казберук та студенти і випускники Львівської академії мистецтв. Святиню відновлювали в рамках українсько-польського проекту «Збереження спільної культурної спадщини».

Проект фінансувало Міністерство культури та національної спадщини Польщі, також фінансово допомогла вірменська громада Польщі.

Вівтар є компіляцією з трьох різних частин – фігури розіп’ятого Христа, двох жіночих – Матері Божої і Марії Магдалини, і дерев’яного тла, на якому змонтовані усі фігури. Композиція, різнорідна за технологією і методом різьблення, змонтована в єдине ціле в середині XVIII ст. «Голгофа» декілька разів горіла.

За інформацією організаторів, вулицю Вірменську, де розташований храм, на святкування спеціально оформлять. На будинках розмістять таблиці з інформацією про їх історію та мешканців. Під час свята відбудуться концерти, виставки, майстер-класи, експозиції світлин, частування та покази фільмів, екскурсії вірменським кварталом міста, повідомляє РІСУ.

Довідка

Вірменська апостольська церква (ВАЦ) є однією з найдавніших християнських помісних церков. В Україні вірмени з’явилися ще задовго до створення Київської держави. У XI ст. руйнівні напади сельджуків, падіння царства Багратунідів, візантійська політика переслідування вірменів стали причиною їхнього масового виходу з батьківщини до Київської держави, переважно на територію її західної частини.

Важливим чинником збереження національної самобутності в умовах діаспори стала Вірменська церква. У 1364 р. патріаршою грамотою Католікоса всіх вірменів Месропа І у Львові засновано вірменську єпархію, яку через три роки було затверджено декретом польського короля Казимира Великого. Таким чином львівський храм Успіння Пресвятої Богородиці (освячений у 1363 р.) став катедральним собором і єпархіальним центром усіх вірменів Русі, Валахії і Молдови.

28 листопада 1991 р. в Україні було офіційно відновлено і зареєстровано єпархію Вірменської апостольської церкви, громади якої зараз діють у Львові, Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, а також у деяких містах Криму. Вірменська громада Львова нараховує близько трьох тисяч осіб.

Українську єпархію ВАЦ очолює архиєпископ Григоріс Буніатян, осідок якого знаходиться у Львові. Завершено повернення вірменській громаді катедрального Успенського собору. 25 червня 2001 р. під час перебування у Львові храм відвідав Папа Іван Павло ІІ.

Джерело: ZIK
Розділи: Новини культури

3 лютого

Інші дати
Євген Рудницький
1883 – український мовознавець, етнограф, співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Разом із С. Василевським та І. Кириченком уклав «Російсько-український словник» (1937).
Розгорнути
Народився Володимир Самійленко
(1864, с. Великі Сорочинці Полтавської обл. - 1925) - український письменник, перекладач. Автор збірок ліричних, патріотичних і сатиричних віршів "З поезій В. Самійленка", "Україні"; перекладав твори Гомера, Д. Байрона, А. Данте, П. Бомарше, П. Беранже, А. Франса.
Ми раді за прогрес, і то зо всіх країн Ми на вистави йдем з культурністю своєю. Коли ж той буде час, що більше, ніж маши, Ми виставим людей з високою душею?
Розгорнути
Максима
Ясна зоря - на мороз. Мороз наростає, зате день прибуває
Розгорнути
Народилася Любов Забашта
(1918, м. Прилуки Чернігівська область – 1990) – українська поетеса.
«Криниця мого дитинства, ти дзвониш відерцем рано, Кринице моїх світанків і перших дівочих мрій. Ти кличеш мене додому, ти пахнеш мені катраном, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. Вертайте до неї знову крізь роки і сиві далі, Несіть їй свою тривогу і сонце своїх надій. Несіть їй синівну радість і вічні свої печалі, Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій». (Любов Забашта)
Розгорнути
Народився Микола Будник
(1953, с.Скоболів Житомирська область – 2001) - бандурист, майстер народних музичних інстуремнтів, художник, поет. Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури.
Розгорнути

Новини Дивитися всі