Днями у ЗМІ поширилася інформація про плани Президії Національної академії наук України ліквідувати Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.
Як зазначається в інформаційних джерелах, загроза ліквідації Інституту виникла після відходу у вічність 14 червня 2013 р. засновника і незмінного директора Інституту, члена-кореспондента НАНУ Павла Степановича Соханя, а зараз переходить у площину конкретного рішення. Причому, — кулуарно, без жодних обговорень з колективом та науковою громадськістю, зазначають ЗМІ.
Як йдеться у повідомленнях, Інститут було створено у 1991 р., і всі 22 роки він успішно реалізовував свої головні завдання — виявлення та наукову публікацію документальних та інших масивів джерел з історії України та її місця у світі. Інститутом реалізовано десятки актуальних наукових проектів, найважливішими з-поміж яких є, наприклад, публікація фундаментальних багатотомних видань: «Архів Коша Нової Запорозької Січі 1734—1775», «Універсали українських гетьманів», нова серія «Літопис УПА», «Український археографічний щорічник», повне зібрання творів Михайла Грушевського у 50-ти томах, Дмитра Яворницького у 20-ти томах, Дмитра Багалія у 6-ти томах та ін.
Вчені Інституту опублікували десятки якісних монографічних досліджень з різних ділянок української та всесвітньої історії. Надзвичайно тісними є контакти Інституту з низкою провідних університетів і дослідницьких закладів США, Канади, Польщі, Австрії, Франції та ін.
Ліквідація Інституту не має під собою суто наукових підстав, переконані представники вченої ради Інституту. Адже комплексна перевірка роботи цієї установи, здійснена Президією НАН України в 2011 р., не виявила суттєвих недоліків, про що є відповідний акт. «Знищення Інституту буде відчутною втратою не лише для академічної гуманітаристики, а й для всієї української культури та її державності», — переконані науковці.
Народний депутат України Микола Томенко теж висловив стурбованість можливою ліквідацією цього Інституту. Він вважає, що є нонсенсом ліквідувати в Україні установу, без якої неможливий повноцінний розвиток української історичної науки. «Якщо в інших європейських країнах навпаки, подібних структур та інститутів, що виявляють, вивчають та публікують різноманітні історичні джерела та розвідки, створюють все більше, то в Україні чомусь їх закривають. Тим більше, не порадившись та не обговоривши дане питання з науковою громадськістю», — зауважує народний депутат.
Микола Томенко звертається до Прем’єр-міністра з проханням втрутитися у ситуацію та не допустити ліквідації такої поважної наукової установи в галузі археографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін як Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, яке носить ім’я видатного вченого, історика і політичного діяча Михайла Грушевського.
