chrome firefox opera safari iexplorer

Україна втрачає контроль над ядерною безпекою, — екологи

19 листопада 2013 о 09:03

Експлуатацію енергоблоку №1 Южно-Української АЕС, проектний термін роботи якого закінчується 2 грудня 2013 року, можуть продовжити без проведення всіх необхідних заходів з підвищення безпеки, що несе значні загрози населенню та довкіллю.

Відповідне рішення попри застереження експертів планує ухвалити Державна інспекція ядерного регулювання України, повідомляє Національний екологічний центр України.

Про загрози експлуатації енергоблоку у понадпроектний термін без виконання всіх заходів з безпеки свідчить дослідження Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоку №1 ЮУ АЕС, яке Національний екологічний центр України провів за технічної підтримки експертів ядерної галузі. В проаналізованому документі відсутня фактична інформація. Є тільки узагальнена і висновки по 14 факторам безпеки.

ДП НАЕК “Енергоатом” не виконав понад півсотні заходів, включених Міжнародною агенцією атомної енергії (МАГАТЕ) до Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки реактора. І частково не втілив рекомендації, розроблені після аварії на японській АЕС “Фукусіма-Даічі”.

Планову кількість циклів розхолоджень на енергоблоці вже перевищено, що загрожує утворенням в корпусі реактора мікротріщин. Подальша експлуатація корпусу, який не підлягає заміні за таких умов може призвести до серйозної аварії з викидом радіоактивних речовин в атмосферу, повідомляє НЕЦУ.

Аналогів енергоблоку №1 ЮУ АЕС у світі небагато. Досвіду використання такої установки вкрай мало, що лише посилює необхідність ретельної перевірки її стану.

Але на підтримку безпечної роботи АЕС в “Енергоатома” не достатньо коштів, як зазначає Тетяна Вербицька, експерт НЕЦУ: «На заходи підвищення безпеки АЕС до тарифу Енергоатому включено лише 726,7 млн. грн., а потрібно майже 3 мільярди. І це тільки у 2013 році».

Зараз в Южноукраїнську (Миколаївська обл.) відбуваються громадські слухання, присвячені темі продовження експлуатації старого ядерного реактора. «Як можна обговорювати питання національного масштабу щодо подальшої долі відпрацьованого реактора на містечкових слуханнях з людьми залежними від адміністрації ЮУ АЕС? – коментує Юрій Урбанський, виконавчий директор НЕЦУ. – Сумний досвід чорнобильської та фукусімської аварій, схоже, нічого не навчив ділків від мирного атому».

Розділи: Довкілля

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі