chrome firefox opera safari iexplorer

Кожен другий росіянин боїться тортур поліції

13 травня 2014 о 11:39

Майже половина опитаних росіян (48%) побоюються тортур, якщо опиняться в ув'язненні, причому більшість опитаних (82%) висловилися за недвозначні і виразні закони, які зможуть стати заслоном проти тортур. Про це свідчать результати опитування, проведеного в Росії на замовлення цієї міжнародної правозахисної організації в рамках усесвітньої кампанії «Зупинити тортури!», повідомили у російському офісі Amnesty International.

«Опитування красномовно свідчить, що росіяни побоюються тортур. По суті, це серйозне звинувачення, висунуте на адресу російської влади, яка не здатна справитися з поголовною практикою застосування тортур в країні», — заявив голова російського представництва Amnesty International Сєргєй Нікітін.

«У Росії негуманне поводження з ув’язненими і утримання під вартою в нелюдяних умовах залишаються поширеною практикою. Причому тортури нерідко використовуються для отримання свідчень. Винні у тортурах поліцейські користуються практично повною безкарністю, оскільки внутрішні розслідування ведуться структурами, насправді не зацікавленими у розслідуванні правопорушень з боку поліції. Особливою групою ризику є підозрювані в участі у незаконних збройних формуваннях на Північному Кавказі», — додав він.

Наголошується, що результати опитування росіян є частиною всесвітнього дослідження про ставлення до тортур, який Amnesty International провела у 21 країні в усьому світу. Відсоток росіян, які бояться тортур, трохи перевищує середнє значення для всіх країн.

Загальносвітові результати дослідження такі: переважна більшість (82%) упевнені, що має існувати недвозначне законодавство, яке забороняє тортури. Проте, більш як третина опитаних (36%) все ще вважають, що застосування тортур за певних обставин може бути виправдане.

«Результати цього всесвітнього опитування вражаючі: майже половина опитаних бояться тортур і відчувають особисту незахищеність. Переважна більшість людей упевнена, що мають бути виразні і недвозначні правила, які забороняють тортури, і водночас більш як третина опитаних, як і раніше, вважають, що застосування тортур може бути виправдане за певних обставин. Ми бачимо усесвітню громадську підтримку дій, спрямованих на запобігання тортур», — заявила директор GlobeScan Кароліна Холм.

Наголошується, що останні п'ять років Amnesty International повідомляла про застосування тортур і інших видів жорстокого поводження у 141 країні, на всіх континентах — практично в кожній країні, де працює ця стара, незалежна від жодного уряду правозахисна організація. Скритний характер тортур змушує припускати, що насправді число країн, де існують тортури, значно більше.

У 1984 році було прийнято Конвенцію ООН проти тортур та інших жорстоких, нелюдяних або принижуючих гідність видів поводження і покарання. За минулі роки 155 країн ратифікували цей документ. У 142 країнах з них Amnesty International проводить дослідження. У 2014 році, за даними організації, принаймні, 79 країн з 142 практикують тортури. Це більш ніж половина з числа країн, які ратифікували Конвенцію.

Ще 32 країни — члени ООН не прийняли Конвенцію, хоча всесвітня заборона на застосування тортур зобов'язує їх підписати її.

Як повідомлялось, Україна в останні роки стала найбільшим порушником серед пострадянських держав щодо застосування тортур і зловживань у контексті кримінального правосуддя.

Джерело: Тиждень
Розділи: Громадська думка

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі